9 березня відділ україніки і ОУН «Держава» провели поетично-ідеологічний круглий стіл на тему: «Посланіє Тараса Шевченка: правда нації мовою пророка».

Вступне слово на заході виголосив історик Іван Сварник. Він заявив, що українцям надзвичайно пощастило: Бог дав нам не просто великого поета, а людину, що мала візію не лише подій, що відбудуться за 100 років від його часів, але й тих, до яких ми ще не дожили. В радянські часи дивно було читати «Кавказ», де поет став на бік вільнолюбних чеченців та інших горян, що воювали проти Росії. Однак як пророчо зазвучав заклик «Борітеся – поборете!» на українському Майдані. А до програми, викладеної в «Посланії» ми ще маємо йти і йти. Однак Тарас вказав нам шлях до «сподіваної волі», шлях боротьби й національної єдности.

Поетичний твір Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє» талановито прочитала мисткиня Наталя Білоус.

Інтерпретації Посланія українського пророка подав завідувач відділу україніки, представник ОУН «Держава», поет Євген Салевич.

Він висловив думку про те,що Посланіє виголошено на весь світовий простір і на всі часи існування української нації і звернене воно до духовно мертвих, живих і ненарожденних для України українців. Тарас Шевченко у Посланії говорить про стан нашої нації, про провини українців перед нацією, говорить заповітні, пророчі слова про нашу прийдешність. Головний мотив відповідальності перед Божим творінням українською нацією пронизує і знаковий твір поета і пророка «Великий льох». Живі українці стають мертвими для України через прихильне ставлення до ворога, через невинний усміх до московської цариці Катерини українську загублену душу до раю не впускають. А в поезії «За байраком байрак» полеглих за неправедні супроти українців дії не приймає земля. Досі ми не чуємо свого пророка – « І день і ніч плачу на розпуттях велелюдних і ніхто не бачить».Євген Салевич прочитав і потлумачив ще ряд висловлювань Тараса Шевченка. Ілюстраціями до інтерпретацій стали плакати відомого художника Ігоря Колісника.

Учасники заходу висловили думки про потребу глибокого прочитання і тлумачення творів українського генія, творення студій для інтерпретації творів Тараса Шевченка, загальне поширення його цитат на плакатах і про те, що Посланіє має читатися для українців в родині, в школі і в храмі як проповідь.

Слово на круглому столі мали відомий громадський діяч Юрко Антоняк, вчені і діячі просвіти Степан Гунько, Богдан Калиняк, Микола Обідняк, Наталя Гумницька, Ігор Данилиха, Михайло Костів та інші. Присутні на завершення заходу прочитали низку поезій Тараса Шевченка і гуртом заспівали «Реве та стогне Дніпр широкий».