Колектив комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна універсальна наукова бібліотека» глибоко сумує з приводу смерті завідувача відділу україніки Рудик Любові Степанівни.

Світла пам’ять про неї назавжди залишиться у серцях її колег.

5 квітня виповнюється 90 років від дня народження (1928) дивовижної жінки з дивовижною долею. Дитиною вона втратила майже всю свою родину. Крушельницькі, серед яких були політики, письменники, видавці, люди обдаровані від Бога численними талантами, зазнали тотального винищення в роки сталінських репресій, хоча не вважали себе ворогами комуністів й самі поїхали до Харкова будувати нове життя. Їх провиною було те, що вони любили свій народ і його культуру й були творцями цієї культури.

У неділю, 12 листопада 2017 р. померла відома серед українських археологів, бібліотекарів, митців, науковців Лариса Крушельницька, довголітній директор Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника.

Лариса Крушельницька народилася 5 квітня 1928 р. у Стрию в родині письменника Івана Крушельницького та Галі Левицької. Від дитинства доля дівчинки склалася трагічно: після переїзду Крушельницьких на Радянську Україну майже вся численна родина, крім дітей, була знищена. Самій Ларисі та її мамі вдалося врятуватися і повернутись до Львова завдяки турботі дружини М. Горького. У Львові Лариса навчалася в гімназії, далі в художньо-промисловій школі. В кінці 1943 р. Лариса з мамою перебралися на Захід. Дівчина навчалася в художній академії у Штутгарті, однак завершити навчання не вдалося, і далі дівчина працювала на заводі. Після війни повернулася до Львова, працювала реставратором Музею українського мистецтва, а звідти перейшла до Львівської філії Інституту археології. Спочатку була реставратором, а після здобуття історичної освіти (1966) стала археологом Інституту суспільних наук. Пройшла шлях від молодшого до провідного наукового співробітника. Як археолог займалася дослідженням культур доби бронзи-раннього заліза. 1973 р. захистила кандидатську дисертацію, 1991 стала доктором історичних наук. Чи не найвідомішою пам’яткою, дослідженою Крушельницькою, є багатошарова Бовшівська стоянка та відкрите на ній кельтське житло, яке стало важливим аргументом у тривалих наукових дискусіях. Важливим об’єктом, дослідженим Ларисою Іванівною, був висоцький могильник у Золочеві, до висоцької культури належали й поселення біля Конюшкова, Ясенова, Вербівчика, Бужка, Шкла. Ранньоскіфські об’єкти науковець дослідила у Черепині й Лагодові.