|
П'ятниця, 17 червня 2016, 14:52 |
|
 Той, хто візьметься окреслити жанр альбома професора архітектури Юрія Пісковського, зіткнеться з дилемою: намагатися оцінити твір з формально-критичного боку, чи сприйняти його як феномен осмислення навколишнього світу сучасним філософом. Я б, радше, схилявся до останнього, хоча, як бібліофіл, скажу, що давно не тримав у руках такого досконалого відображення всіх здобутків людської цивілізації. Відображення у книзі, зробленій з великою любов’ю, ошатністю й немалими коштами. Книга мовби втілює всі досягнення поліграфії – якісний папір, що надається для репродукування гарних кольорових світлин і графіки, добре зшитий і надійно скріплений книжковий блок, тверда палітурка, оправлена в полотно, продумане макетування. Усе це сприятиме довгому життю й тривалому користуванню «Порталом». Сподіваюся, його перегорнуть сотні читачів – студентів, здобувачів і професорів, гуманітаріїв і інженерів, як колись казали, «фізиків і ліриків». Адже ця книга призначена для них усіх – для інтелектуалів, яких тривожить прийдешнє нашої планети. Зрозуміло, що автор, фаховий і заслужений архітектор, у першу чергу звертає увагу на будівлі, створені людськими руками протягом тисячоліть. Обрамлення дверей і вікон, власне портали, є для нього квінтесенцією людського творення, уособленням творчого духу людини. Автор достатньо помандрував по світі, і всюди пильним поглядом фіксував те прекрасне, що залишили після себе зодчі – видатні архітектори й безіменні народні майстри. Юрій Пісковський, безумовно, є людиною світу, інтелектуалом, який засвоїв і спадок античної доби, й високу красу ґотики та ренесансу, і скромну раціональність та логіку конструктивізму, і творчі пошуки Ле Корбюзьє. Але в альбомі помітна також глибока любов до рідної культури, не партикулярна й не підпорядкована політичній кон’юнктурі. Автор з гордістю подає світлини шедеврів руської архітектури – київських, новгородсько-псковських, чернігівських храмів – усього, чим ми маємо пишатися і що охороняти й берегти для прийдешніх поколінь.
|
|
Детальніше...
|
|
|
ВІН НАБЛИЖАВ ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ (пам’яті Миколи-Ярослава Гнатіва) |
|
Понеділок, 13 липня 2015, 13:35 |
|
 Два дні тому після важкої хвороби на 78 році життя помер відомий український письменник Микола-Ярослав Гнатів. Читачі й працівники нашої бібліотеки звикли часто бачити його в наших стінах – адже він був близьким приятелем Івана Гречка, засновника й очільника Клюбу української греко-католицької інтелігенції, часто звертався до фондів бібліотеки, зокрема діаспорних. В бібліотеці відбувалися презентації його останніх книг – «Біля паплі», «Закувала зозуленька…», «Віра батьків» (перевидання), «Євшан-зілля або перша демократична», тут ми святкували його останній ювілей – 75-ліття. Востаннє він був у бібліотеці за місяць до смерті. Збирався подарувати нам картини для оформлення великої читальної зали, але цей задум залишився нереалізованим…
|
|
Детальніше...
|
|
Середа, 11 лютого 2015, 16:34 |
|
Ми були дуже зворушені, отримавши листа та сім видань з добрими словами про Бібліотеку від нашого читача і автора Матеуша Віталія Олексійовича.
  
|
|
Детальніше...
|
|
«Колорадські жуки» чи патріоти Росії? |
|
Вівторок, 03 червня 2014, 12:13 |
 |
| Катерина ІІ. Портрет роботи художника Д.Левицького. 1783 р. |
Від певного часу у кожного, хто дивиться телевізійні новини, мимохідь виникає питання: який стосунок до дев’ятого травня мають автоматники середнього віку, прикрашені георгіївськими бантами? Для багатьох із нас ця стрічка асоціюється з найпоширенішою радянською медаллю «За победу над Германией. 1941-1945 рр.». Цей дисонанс нещодавно підмітив один із політиків, влучно охрестивши щойно згаданих автоматників «колорадами».
Не всі знають про виникнення цієї стрічки з поєднанням чорних і помаранчевих смуг. На наших теренах вона з’явилася 1769 р., коли імператриця Катерина ІІ (до переїзду в Росію Софія-Фредеріка-Августа принцеса Ангальт-Цербстська) вирішила, за прикладом своїх європейських родичів, запровадити і в Росії військовий орден св. Георгія. Орденом св. Георгія нагороджували за бойові заслуги офіцерів, генералів і фельдмаршалів.
|
|
Детальніше...
|
|
Середа, 28 листопада 2012, 18:55 |
|
27 листопада 2012 року в Національному музеї літератури в Києві відбувся урочистий вечір з нагоди 120-річчя всесвітньовідомого українського драматурга Миколи Куліша. На початку вечора, після демонстрації фрагменту документального фільму про Куліша, пролунало звернення міністра культури України М. Кулиняка до учасників урочистості. В ньому наголошувалося на світовому значенні творчості геніального драматурга, його визначальній ролі у створенні модерного українського театру ХХ ст. й потребі популяризації його спадщини, яка завжди належатиме до вершинних здобутків світової культури. У виступі відомого режисера й культуролога Леся Танюка, зверненому передовсім до студентів, чисельно присутніх у залі, пролунала парадоксальна думка: значна частина творчості Куліша, зокрема п’єс, написаних під впливом революційних ідей Курбаса й після знайомства із модерною европейською літературою ХХ ст., залишається непрочитаною і не поставленою українськими театрами.
|
|
Детальніше...
|
|
Нове до бібліографії Львова |
|
Середа, 28 листопада 2012, 16:49 |
|
З НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ
на замітку бібліографам
Справжні бібліофіли особливо цінують нові бібліографічні покажчики. Адже вони часто запроваджуть в обіг мало чи й узагалі невідомі публікації. Особливо важливі під цим оглядом авторські чи авторизовані бібліографічні покажчики. Саме такими є два передані авторами до фондів ЛОУНБ бібліографічні покажчики: “Перелигіна Ольга. Краєзнавчі та музеєзнавчі публікації» (Л.: Сполом, 2011. – 56 с.) та «Ігор Мельник» (укладач, автор передмови Л. Щербанюк. – Л.: Апріорі, 2012. – 88 с.).
 
|
|
Детальніше...
|
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
|
|
Сторінка 10 з 10 |
