Ми були дуже зворушені, отримавши листа та сім видань з добрими словами про Бібліотеку від нашого читача і автора Матеуша Віталія Олексійовича.

Катерина ІІ. Портрет роботи художника Д.Левицького. 1783 р.

Від певного часу у кожного, хто дивиться телевізійні новини, мимохідь виникає питання: який стосунок до дев’ятого травня мають автоматники середнього віку, прикрашені георгіївськими бантами? Для багатьох із нас ця стрічка асоціюється з найпоширенішою радянською медаллю «За победу над Германией. 1941-1945 рр.». Цей дисонанс нещодавно підмітив один із політиків, влучно охрестивши щойно згаданих автоматників «колорадами».

Не всі знають про виникнення цієї стрічки з поєднанням чорних і помаранчевих смуг. На наших теренах вона з’явилася 1769 р., коли імператриця Катерина ІІ (до переїзду в Росію Софія-Фредеріка-Августа принцеса Ангальт-Цербстська) вирішила, за прикладом своїх європейських родичів, запровадити і в Росії військовий орден св. Георгія. Орденом св. Георгія нагороджували за бойові заслуги офіцерів, генералів і фельдмаршалів.

27 листопада 2012 року в Національному музеї літератури в Києві відбувся урочистий вечір з нагоди 120-річчя всесвітньовідомого українського драматурга Миколи Куліша. На початку вечора, після демонстрації фрагменту документального фільму про Куліша, пролунало звернення міністра культури України М. Кулиняка до учасників урочистості. В ньому наголошувалося на світовому значенні творчості геніального драматурга, його визначальній ролі у створенні модерного українського театру ХХ ст. й потребі популяризації його спадщини, яка завжди належатиме до вершинних здобутків світової культури. У виступі відомого режисера й культуролога Леся Танюка, зверненому передовсім до студентів, чисельно присутніх у залі, пролунала парадоксальна думка: значна частина творчості Куліша, зокрема п’єс, написаних під впливом революційних ідей Курбаса й після знайомства із модерною европейською літературою ХХ ст., залишається непрочитаною і не поставленою українськими театрами.

З НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ

на замітку бібліографам

Справжні бібліофіли особливо цінують нові бібліографічні покажчики. Адже вони часто запроваджуть в обіг мало чи й узагалі невідомі публікації. Особливо важливі під цим оглядом авторські чи авторизовані бібліографічні покажчики. Саме такими є два передані авторами до фондів ЛОУНБ бібліографічні покажчики: “Перелигіна Ольга. Краєзнавчі та музеєзнавчі публікації» (Л.: Сполом, 2011. – 56 с.) та «Ігор Мельник» (укладач, автор передмови Л. Щербанюк. – Л.: Апріорі, 2012. – 88 с.).

Сьогодні, 31 липня, над ранок перестало битися серце славної львів’янки Ірини Калинець (до одруження - Стасів). Вона прожила нелегке, але дуже насичене і плідне життя. Іра народилася у Львові 6 грудня 1940 року в родині робітника. Через війну школу закінчила щойно 1957 р. Далі працювала на мехзаводі, лаборантом у Інституті переливання крові. Однак юнку вабили знання, і 1959 р. вона почала навчання на слов’янській філології Львівського університету. В літературній студії познайомилася і поступово зблизилася з майбутнім чоловіком – Ігорем Калинцем, а 1961 р. стала його дружиною.