Продовжуємо приймати гостей у нашій книгозбірні. Сьогодні, 26 вересня, до нас завітала докторка юридичних наук Інституту права, психології та інноваційної освіти НУ «Львівська політехніка», професорка Лідія Володимирівна Ярмол зі своїми студентами-першокурсниками за спеціальністю «Право». Завідувачка відділу великої читальної зали Ольга Вахула розповіла студентам про структуру бібліотеки, її фонди, історію розвитку та послуги, які надаються користувачам. Усміхнені обличчя студентів та їх слова вдячності свідчили про те, що їм сподобалась цікава та пізнавальна екскурсія до нашої бібліотеки.

Переконані, що приємно проведений час у нашій бібліотеці запам’ятається надовго і стане поштовхом до цікавих, корисних та постійних зустрічей у книгозбірні!

25 вересня розпочалась низка заходів у нашій книгозбірні з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек, який ми святкуємо 30 вересня. «За знаннями до наукової бібліотеки» завітали студенти першого курсу спеціальності «Туризм і рекреація» Львівського національного університету ім. І. Франка на чолі з доцентами кафедри туризму Орестою Бордун та Андрієм Маньком. У великій читальній залі радо зустріли гостей директор бібліотеки Іван Сварник та працівники відділу. Студенти мали змогу дізнатись про історію та архітектуру будівлі, яка свого часу була першим міським казино, де відбувалися бали, літературні імпрези, авторські вечори композиторів і т. ін. Студенти ознайомились зі структурою, основними процесами, послугами та сервісами бібліотеки, добіркою книжкових та періодичних видань з опанування спеціальності «Туризм і рекреація», які можуть їм придатися.

Дякуємо доцентові університету Оресті Бордун за заохочення студентів до бібліотеки.

Вже традиційно цього понеділка, 25 вересня, в бібліотеці зібралися екскурсоводи, аби послухати лекцію історика Івана Сварника про Ярослава Ісаєвича та його внесок у вивчення історії Львова, Галичини й України загалом.

Ярослав Ісаєвич народився 1936 р. на Волині, в с. Верба, в родині відомого політичного діяча, члена Центральної Ради Дмитра Ісаєвича. З дитинства, яке провів у Стрию, багато читав. 1957 закінчив історичний факультет Львівського університету. Здібний студент звернув на себе увагу викладачів, і його залишили асистентом на кафедрі південних і східних слов’ян. З 1958 став аспірантом Івана Крип’якевича в Інституті суспільних наук. Займався давньою історією Дрогобича, і вже 1961 р. захистив кандидатську на цю тему. В ІСН Я. Ісаєвич працював до кінця свого життя, до 2010 р., в т. ч. понад 20 років (з 1989) був його директором. Паралельно з науковою й адміністративною роботою був педагогом. 1967-1969 викладав у Львівському університеті, 1981-1983 рр. був професором Івано-Франківського педінституту, 1988-1990 працював у Гарвардському університеті. 1978 захистив докторську дисертацію в Москві на тему, якою займався половину життя – «Історія друкарства на Україні та його роль у міжслов’янських культурних зв’язках (ХVI-XVII ст.). 1993 став академіком-секретарем НАН України, а протягом 1993-1999 очолював Міжнародну асоціацію україністів.

Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели наукову конференцію «Українські національні первні: трипільська цивілізація».

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич висловив такі світоглядні думки про трипільську цивілізацію в контексті української національної історії:

- потреба усвідомлення давньої історії – визначальна в триванні нації;

- потреба творити український світ в первісній традиції, яку нам дав Бог, беззаперечна для подальшого збереження української ідентичності;

- потреба пізнавати культуру Трипілля, тлумачити знаки та символи наших далеких предків особливо важлива для нинішнього шляху української історії і сповнення історичної місії української нації;

- український світогляд та українська ідентичність значною мірою незмінні впродовж тисячоліть тривання нашої нації від часів Трипілля – тому є потреба пізнати себе у трипільській культурі, якими нас створив Бог: за Леонідом Білецьким «наблизитись … безпосередньо до душі української нації, відчути … тремтіння національного духа… у … первісній вірі українського народу».