22 січня бібліотеку відвідали студенти–філологи проф. В. Працьовитого з ЛНУ ім. І. Франка. Екскурсію бібліотекою для них провів директор Іван Сварник. Він розповів про характер і призначення обласної бібліотека, структуру установи, зміст фондів. Поінформував також про відокремлені підрозділи – відділи мистецької та іноземної літератури. У великій читальній залі розповів про історію будівлі, колишнього Міського казино, як центральної установи для культурного дозвілля міщан Львова. У відділі абонемента ознайомив молодь з новими (за останні 10 років) надходженнями української та перекладної літератури. Студенти з цікавістю слухали розповідь, та й самі задавали питання, про ситуацію з російською літературою, яка складає добру половину бібліотечних фондів. Питали про масштаби поповнення бібліотек новими книгами. Також жваво реагували на тезу про неможливість заміни паперової книги сучасними носіями й технологічними новинками. Адже прогрес електроніки рухається надто швидко, щоб надовго (не кажучи вже «навічно») зафіксувати людську думку.

Своєрідним продовженням відзначення 150-річчя НТШ стала лекція про заснування й початки діяльності Товариства, яку провів Іван Сварник 22 січня для екскурсоводів та всіх зацікавлених.

В літературі існують різні думки як про засновників, так і про місце заснування Товариства. Щодо ініціаторів, то ними, безумовно, були кращі представники українського руху Наддніпрянщини й Галичини: В. Антонович, О. Кониський, О. Огоновський, К. Сушкевич, О. Барвінський та ін., які бажали створити незалежний від москалів осередок української культури. В першому статуті Товариства його мета окреслювалася лаконічно «вспомагати розвою руської словесности». Оскільки наддніпрянці не могли виступати засновниками, петицію до Галицького намісництва підписали: «С. Качала, М. Димет, К. Сушкевич, Ом. Огоновський, Л. Лукашевич, М. Коссак, Ол. Огоновський, Т. Барановський і Ю. Романчук. Фінансовою основою були кошти, пожертвувані Є. Милорадович-Скоропадською, О. Кониським, С. Качалою та ін. На них у Львові придбали друкарню. Щодо осідку Товариства ім. Шевченка, то найвірогіднішим місцем є приватний дім першого голови К. Сушкевича, де також було його адвокатське бюро, редакція газети «Правда» та ін. Адреса цього дому – вул. Оссолінських (нині Стефаника), 9 (І. Мельник. Галицьке передмістя). Деякі автори вважають, що дім і бюро Сушкевича були на Академічній, 8 (Криса л., Фіголь Р. Личаківський некрополь). За останньою адресою НТШ і його друкарня були згодом, після реорганізації 1892 р.

15 січня у відділі абонемента бібліотеки відбулася презентація проекту «Польська полиця» в Україні», який успішно втілює в життя Інститут книги спільно з польським Міністерством культури. Про отримані в рамках проекту книги читачам розповідав директор бібліотеки Іван Сварник. Початково «Польською полицею» займалася лише польська сторона. Бібліотека вже отримала кількадесят книг сучасних польських авторів і класиків, виданих у Польщі й українських перекладів, виданих, зокрема, й у Львові нашими видавництвами. Це література як для дорослих, так і для дітей (в тому числі й чудово ілюстрована для наймолодших). Особливою увагою наших партнерів користувалися знакові постаті польської літератури – В. Шимборська, О. Токарчук та ін. Книги польською мовою збагатили фонд відділу іноземної літератури на Мулярській.