24 листопада у великій читальній залі відбулась презентація виставки-реквієму «Не було слів, не було сліз – був ГОЛОД…» з нагоди вшанування пам’яті мільйонів жертв українського народу під час Голодомору 1932-1933 рр. Захід розпочався хвилиною мовчання за всіма безневинно убієнними голодом українцями. Опісля до присутніх звернувся директор бібліотеки Іван Сварник, який наголосив, що злочин Голодомору – це чітке усвідомлення того, чим був комунізм і радянська влада для України. Це була ворожа влада і ворожа ідеологія, яка намагалася витравити саму душу українців, скерована проти нас як нації. І тому нам треба постійно на цьому наголошувати.

Поділився своїми думками стосовно цієї трагічної сторінки і професор кафедри української преси Степан Кость, автор численних розвідок про Голодомор, який був запрошений працівниками нашої книгозбірні. «Голодомор 1932-1933 рр. в Україні – це найбільша катастрофа в історії людства і найжахливіший злочин більшовицького режиму. Ключовою тезою для кожного українця має стати вислів: «Ми приречені пам’ятати». Але сьогодні лише пам’ятати про Голодомор – занадто мало. Перед українським суспільством стоїть надзвичайно важливе завдання: осмислити його як частину української історії в суспільно-політичному аспекті того часу, з’ясувати його причини, назвати винних у скоєнні злочину Голодомору-геноциду».

Кінець 80-х років ХХ ст. був надзвичайно насиченим найрізноманітнішими подіями суспільно-політичного характеру. Одним із проявів активізації національного життя в Галичині, та й у всій Україні, стало відродження української геральдики. Епіцентром цих процесів став Центральний державний історичний архів УРСР у Львові, де з ініціативи акад. І. Крип’якевича з 1961 р. вивчали допоміжні історичні дисципліни й діяв спеціальний семінар.

Одним з учасників семінару був молодий архітектор Андрій Гречило, якого цікавила міська символіка. У цей час набула актуальності справа з повернення нашому містові історичної символіки, спотвореної окупантами. Навколо відродження герба Львова згуртувалася невелика група творчої молоді - історик-архівіст, двоє архітекторів та художник - Іван Сварник, Андрій Гречило й Володимир Турецький, Іван Турецький.

16 листопада у великій залі бібліотеки відбулася непересічна з філологічної точки зору подія: відомий літературознавець, доцент ЛНУ Ярема КРАВЕЦЬ з нагоди 175-річчя Маркіяна Шашкевича, презентував проект читання «Веснівок» Маркіяна перекладених на різні мови світу. Інінціатор проекту (нині це 50 прочитань, в т. ч. три англійською мовою, два німецькою, два литовською) переклав твір французькою мовою. В читанні взяли участь викладачі університету – доценти Олександр МОТОРНИЙ, Іван ТЕПЛИЙ, директорка Центру італійської культури ЛНУ ім. І. Франка Олена ГОРЯЧУК, старша викладачка ЛНМУ ім. Данила Галицького Соломія АНТОНЮК-КИРИЧЕНКО, кандидатка філологічних наук Ірина МАРТИНЯК. Навчалася на відділі сходознавства ЛНУ ім. І. Франка, учениця доктора Яреми Полотнюка. Ініціаторка поповнення проєкту перекладами перською і турецькою мовами. Вони декламували поезію чеською, верхньолужицькою, німецькою (переклад Ганса Коха), новогрецькою, італійською, англійською (пер. Вотсон Кіркконнел), арабською, французькою (Ярема Кравець).