Провідне коло Організації української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Українська військова еліта в історії: Вітовський, Коновалець, Шухевич…».

У вступному слові представник ОУН «Держава», завідувач відділу україніки Євген Салевич визначив головну тему заходу – пошанувати славні постаті української військової еліти в історії і підняти питання про її місце і роль в обороні і розбудові міцної нації і міцної національної держави у наш час. Він висловив світоглядні думки про еліту як провідну національну верству, провідну силу, відповідальну за долю своєї нації. Присутність еліти надзвичайно важлива в усіх сферах національного буття. Сила військової еліти у її відповідному зв’язку з політичною елітою. У порозумінні національних еліт твориться могутня національна держава. Могутні світові держави мають потужні військові еліти і оборонно-промислові комплекси і відіграють відповідно визначальну роль в розвитку світової цивілізації. Тому українській державі потрібен привілейований стан військової еліти і її визначальний вплив на процеси державотворення.

15 вересня 2022 року, в 250-ту річницю включення наших теренів до складу Австрійської монархії, в ЛОУНБ відбулася наукова конференція, присвячена цій події.

Відкриваючи цей науковий захід, директор бібліотеки Іван Сварник привітав учених, котрі відгукнулися на запрошення й наголосив, що австрійський період залишив помітний слід не лише у Львові, де в цей період була забудована значна частина міста, постали численні навчальні заклади, театри, лікарні, залізниця, телеграф, телефон, автомобільний і авіаційний транспорт. Вже у ХVIII ст. відбулися важливі соціально-політичні реформи, 1848 р. селяни були звільнені від панщини, українці стали активними учасниками політичного життя.

Ігор Чорновол, базуючись на останніх дослідженнях зарубіжних істориків, зокрема Вольфа, розглянув початковий етап входження західноукраїнських і частково польських земель до Австрійської імперії, зокрема ставлення Марії-Терезії до поділу Польщі й роль у останньому Каунітца. Проаналізував зміну ставлення польських політиків до нового ладу – від змов і повстань ХІХ ст. до співпраці з урядом. Особливу увагу доповідач присвятив самому поняттю Галичина – Galizien – Galicja.