10 грудня у відділі літератури з національного та духовного відродження пройшов вечір пам’яті Юліана Головінського – видатного військового та політичного діяча національно-визвольних змагань 1918-1930 рр., Начального командира УВО і Крайового провідника ОУН, соратника Євгена Коновальця. Також на заході відбулася презентація книги «Дух, що тіло рве до бою» Зиновія Книша про Ю.Головінського.

Вечір вів член Проводу ОУН, підполковник, ветеран СОУ Роман Кутний. Розпочався захід з виконання маршу великих націоналістів та молитви, яку провів отець-мітрат Степан Бліхар, парох храму Успіння Пресвятої Богородиці села Великі Глібовичі.

26 листопада у відділі літератури іноземними мовами відбувся літературний вечір «Глибинність духовного світу Яна Неруди» до 180-річчя від дня народження чеського письменника.

В заході взяли участь: Олександр Моторний, кандидат філологічних наук, доцент ЛНУ ім. Івана Франка; Ірина Луцишин, Галина Ольшанецька, Мар’яна Павлина, Софія Біловус, Ілона Олійник, Василина Вус, Ірина Мельник , студенти ІІІ курсу слов’янської філології ЛНУ ім. Івана Франка і Ольга Юрейко, бібліотекар відділу літератури іноземними мовами ЛОУНБ.

У нашій бібліотеці створено аматорський хор, вокалістами якого стали працівники бібліотеки.

Спонукою до цього стало те, що раніше була активна художня самодіяльність у бібліотеках України: діяли гуртки, ставилися вистави тощо. Тому вважаємо за необхідне відновити цей просвітницький рух, урізноманітнити бібліотечне життя.

Отже, перша невелика праця хору присвячена 200-річчю дня народження  Великого Українця Тараса Шевченка.

30 травня у читальній залі відбулася зустріч з львівським бандуристом Богданом Жеплинським з нагоди його 85-річчя та презентація двотомника «Кобзарство і ми», авторами якого є Богдан Жеплинський, Дарія Ковальчук і Мирослав Ковальчук. Вечір розпочався абсолютно несподівано. Гості почули справжню трембіту, соло на якій виконав побратим Богдана Жеплинського Любомир Кушлик.

У розмові з гостями пан Богдан розповів про три історії, які визначили його подальший життєвий шлях. Перша відноситься до дитячих споминів. Якось тато слухав радіо через навушники. «Богданку, а ходи-но сюди! Послухай – це славний кобзар Юрій Сінгалевич. Чи ти хотів би так грати?». Син захоплено підхопив: «Так, дуже хочу!». «Тоді стань у куток, помолися й добре подумай, чи ти справді цього так хочеш». За якийсь час Богданко знову звернувся до тата: «Тату, я подумав, і вирішив, що дуже хочу». «Гаразд, якщо хочеш, то Господь тебе попровадить до цього». За якийсь час батько відвіз малого до Львова й віддав у науку до Сінгалевича.