26 березня у читальній залі відділу літератури з національного та духовного відродження відбулася презентація видання «Книжка про Малковичі» доцента кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури, мистецтвознавця Олени Падовської. Книга висвітлює подію, що сталася у ніч з 17 на 18 квітня 1945 року у селі Малковичі, що за 9 км від Перемишля. Тоді польська банда напала на українське село: не щадили ні старих, ні дітей. Результат – 200 осіб вбитих і сотні зруйнованих доль.

11 березня у відділі читального залу відбувся Шевченківський вечір «Для нас Тарас – це Україна: і самостійна, і єдина», присвячений 200-річчю від дня народження великого Кобзаря.

Вклонитися пам’яті українського пророка прийшло багато людей. Перед початком свята бажаючі могли ознайомитися з книжковою виставкою «Історична візія України і Тарас Шевченко». Урочистості розпочав директор бібліотеки Іван Сварник, який привітав усіх присутніх та зазначив, що для українців це – велике свято, а сьогодні ще й поєднане з українською революцією, з тим, що українці, врешті-решт, почали будувати ту вольну Україну, про яку так довго і так палко мріяв Тарас Шевченко.

26 лютого у відділі літератури з національного та духовного відродження відбулася презентація книги «Галицький рід» Надії Максимів.

Першим виступив директор бібліотеки Іван Сварник, який відзначив, що презентована книга є унікальним явищем в українському історичному краєзнавстві з кількох причин. По-перше, вона охоплює не просто значний за хронологією і за географією пласт нашої історії, але й робить, наприклад, мовознавчі екскурси про походження назв населених пунктів Галичини, прадавньої історії. Події Першої світової війни, що двічі прокотилася Галичиною, авторка висвітлює через призму як української (УСС), так і загальноєвропейської історії. Оповідаючи про складні долі представників роду Дзвоників-Максимівих, Надія Максимів переноситься то до Норильська, то у Джерзі-Ситі, то до Бельгії. По-друге, на відміну від багатьох схожих за жанром видань, у «Галицькому роді» використано численні архівні документи, величезну за обсягом друковану літературу, зокрема німецьку й польську, а враховуючи перекладну – також американську, британську, російську та ін., значну кількість джерел, що зберігаються у приватних архівах (епістолярія). Особливістю презентованого видання є особа авторки – черниці ЧСВВ сестри Володимири, з огляду на що у виданні особлива увага звернена на роль церкви в житті не лише Галичини, а й українського суспільства загалом.

Ольга Басараб cтaлa cимвoлoм нeзлaмнoї бopoтьби зa Укpaїнcькy Дepжaвy та жінкою-легендою українського визвольного руху. Була розвідницею Української Військової Організації, зв’язковою Євгена Коновальця. Її мoгилa – мicцe пaлoмництвa тиcяч yкpaїнцiв, a життя – пpиклaд для нacлiдyвaння. 90 років тому її знайшли повішеною у тюремній камері після нічних допитів та катувань. Вона померла нескореною, а головне – не зрадницею. Історики запевняють: життя у неї відібрали кати, які хотіли дізнатися про членів українського визвольного руху.