13 листопада екскурсоводи мали нагоду ближче довідатися про людину, яка знайшла вічний спочинок у Руді Гніздичівській на Жидачівщині. Бо там був маєток його дружини. Мова про гетьмана України Івана Виговського (1616-1664).

Виговські були українського православного шляхетного роду, належали до гербу Абданк з відміною, свої володіння мали на Київщині. Іван Виговський здобув хорошу освіту в Києво-Могилянській академії, працював у Київському й Луцькому гродських судах, був намісником луцького старости. А ще був дієвим членом Луцького православного братства. Згодом перебував на військовій службі в королівському війську, відзначився у боях з татарами й ногайцями. Дослужився до звання ротмістра. З 1638 р. був писарем козацького комісара Я. Шемберґа, під час битви під Жовтими Водами ротмістр Виговський потрапив у татарський полон, двічі тікав, врешті був викуплений Б. Хмельницьким. Добра освіта, бойовий досвід і особисті якості сприяли тому, що Виговський став особистим писарем гетьмана, а з 1650 генеральним писарем Війська Запорізького. За посадою він керував дипломатичною службою, справив значний вплив на формування козацької держави. Брав участь у всіх баталіях того часу – воював під Пилявцями, Збаражем, Зборовом, Берестечком, Батогом, Жванцем, Охматовом, Львовом (1655). Співавтор Зборівської угоди, Білоцерківського миру, Переяславської угоди (хоча особисто був проти договору з Москвою).

Два дні тому Польща відзначала 105-у річницю незалежності. Шлях до повернення суверенної держави був довгим, тернистим і кривавим. Поляки не терпіли наруги та утисків і влаштовували протести, які були не до вподоби жодній із влад. Лише через більше ніж 120 років життя під окупацією Польща повернула свою незалежність. Свято відзначають саме 11 листопада на честь звільнення держави від панування Росії, Німецької та Австро-угорської імперій у 1918 році.

Відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка підготував щорічну книжкову експозицію, присвячену даті Незалежності Польщі: видання про історію, культуру, природу Польщі, Варшавське повстання, найбільші міста Польщі, Підкарпатське та Поморське воєводства, історичні рамки від найдавніших часів до сучасності, мистецтво та літературу, польських письменниць від середньовіччя до сучасності, підручники з комунікації, полоністику без кордонів. Цікавинок на виставці багато, тому запрошуємо до знайомства з ними!