Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Ідеал держави гетьмана Пилипа Орлика».

У вступній промові представник ОУН «Держава», поет Євген Салевич означив контексти обговорення знакової постаті в українській історії гетьмана Пилипа Орлика. Отже, визначені теми заходу – символіка образу Гетьмана, ідеал держави для українця в історії, ідеал держави у світогляді нації і національної еліти, державотворча ментальність української нації, прагнення і творення держави в українській історії, державотворчі ідеології і державні діячі в історії, держава Пилипа Орлика і її Конституція, устрій України відповідний ментальності нації. Промовець закликав подивитися на тодішню картину українського світу, на стан української державності – українську козацьку державу після поразки визвольних змагань гетьмана Івана Мазепи, на образ українського гетьмана у вигнанні і його подвижницьку державотворчу діяльність, на тогочасні питання української держави з проекцією на сьогодення і прийдешність: протекторат Швеції, союз західних держав проти Москви, проблему відвічно ворожої Москви, проблему союзу з Туреччиною та позицію Польщі.

Історик Іван Сварник розповів про два історичні джерела до епохи Мазепи. Це «Ітінерарій» словака Д. Крмана, який їздив по політичну підтримку до Карла ХІІ і був свідком усієї української кампанії шведів. Він цікаво описав гетьмана Мазепу. На його думку, саме українці спричинилися до поразки Карла ХІІ під Полтавою, оскільки гетьманські козаки дотримувалися нейтралітету. Натомість Січ на чолі з Гордієнком вперше від часів Хмельницького виявила солідарність з гетьманом, знищила багато московських залог, а потім запорожці стали першими політемігрантами, заклавши Олешківську Січ у турецьких володіннях. Орлика словак згадує лише як соратника Мазепи. Натомість Д. Яворницький («Історія запорізьких козаків») докладно описує не лише перебіг бойових дій на наших теренах, але й перебування козаків під Бендерами, смерть Мазепи, вибори Орлика. Докладно наводить зміст різних документів, в т. ч. й конституції, яка значною мірою відображала демократичний лад і звичаї Запорізької Січі. Важливість конституції полягала в декларуванні принципів відповідальності гетьмана перед різними станами держави, соціальних гарантій для вдів і сиріт полеглих козаків та ін. Варто підкреслити, що Пилип Орлик народився в Литві, його батько був чехом, а сам він, здобувши освіту в Україні, став українським патріотом і намагався збройно повернути незалежність козацької держави.

До 100-річчя від дня народження польського прозаїка, поета, публіциста, критика, лауреата Державної премії (1950 р.) Тадеуша Боровського (1922-1951) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) презентує книжкову експозицію «Так як він про досвід концентраційних таборів у польській літературі не говорив ніхто». Дитинство Т. Боровський провів в Україні. У 1926 році його батька було заарештовано органами внутрішніх справ за участь у так званій Польській Військовій організації і відправлено після суду на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу. Через чотири роки прийшла черга матері. Теофілію Боровську було вислано до Сибіру. Тадеуш із старшим братом Юліушем залишилися приреченими на сирітське існування і постійні нестатки. Їм не дозволили вмерти далекі родичі. І понині зберігся будинок в Житомирі у Деревообробному провулку № 5, де минули житомирські роки життя Тадеуша. Тільки у 1932 році батька звільнили з табору, у зв’язку з польсько-радянським обміном в’язнями і за клопотанням Товариства Червоного Хреста, у числі інших репатріантів його з дітьми було відправлено до Польщі. Згодом повернулася додому й мати. Після репатріації у 1932 році його родина оселилась у Варшаві. Освіту здобув на підпільних курсах – в період окупації Польщі. У підпільному Варшавському університеті займався полоністикою. Брав участь в конспіративному житті молоді. Почав літературну діяльність 1943 року. Був ув'язнений гітлерівцями у концтаборах Освенцимі, Дахау та ін. 24 лютого 1943 року нацисти схопили його наречену. Так обоє опинилися в Освенцимі. Там Боровському пощастило працювати табірним санітаром, що дало йому змогу красти ліки і пересилати їх коханій. Тоді він також писав їй листи, які пізніше лягли в основу оповідання «У нас, в Аушвіці». Люди неперервним потоком труїли людей, відвантажували їх тіла і спалювали, а декого – спалювали живцем. Люди проводжали до газу своїх родичів, знайомих чи земляків. Люди жили поміж буденної смерті. Така була проза життя.

Дев’ять років тому, 21 листопада 2013 р., розпочався Євромайдан. З цієї оказії в великій читальній залі бібліотеки відкрилася виставка «Герої не вмирають. До Дня Гідності та Свободи».

Народні виступи, які згодом переросли в Революцію гідності, започаткували київські студенти, що вийшли на Майдан Незалежності на знак протесту проти рішення адміністрації президента В. Януковича припинити переговори з Європейською комісією про асоціацію України з Європейським Союзом. Студентські виступи були спонтанними, їхні учасники не пов’язували себе з жодним політичним угрупованням і мали на меті лише продемонструвати, що українська молодь бажає бачити свою країну в ЄС. 30 листопада міліція брутально розігнала студентський мітинг. Це викликало всенародне обурення, за деякими підрахунками, 1 грудня 2013 р. в акціях протесту проти дій адміністрації Януковича взяло участь до півмільйона осіб. Євромайдан пройшов дві фази: так зв. карнавальну і ескалації насильства (19 січня – 21 лютого 2013 р.). Наслідком була втеча президента В. Януковича до Росії, прихід до влади політичної опозиції, а невдовзі – російсько-українська війна.

На День фахівця під гаслом «Ваша майбутня професія» відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка, який фактично є стейкхолдером кафедр іноземної, слов’янської і польської філології ЛНУ імені Івана Франка, відвідали першокурсники кафедр слов’янської літератури та полоністики. Комплексна форма групового бібліографічного інформування майбутніх спеціалістів певної професії / спеціальності про запропоновані фондовим наповненням книгозбірні поточні та ретроспективні інформаційні ресурси з галузі знань за профілем їх практичної діяльності увійшли до багаторічної практики іноземної книгозбірні. Мета Дня фахівця у відділі – інформування однорідної за сферою діяльності групи користувачів про актуальні джерела фахової інформації, задоволення їхніх професійних інформаційних потреб; розкриття бібліотечних фондів, популяризація галузевої літератури, бібліотечних, бібліографічних продуктів і послуг.