9 серпня 2022 р. в бібліотеці відбулася презентація науково-популярного журналу «Наша спадщина». Є. Салевич представив публіці основних спікерів. Про журнал розповідали редактор Андрій Левик та члени редколегії Андрій Гречило й Іван Сварник. Серед присутніх були один із засновників журналу Роман Ковальчук і начальник Управління охорони культурної спадщини ЛОВА Василь Петрик.

Провідне коло Організації української нації «Держава» та відділ україніки ЛОУНБ провели наукову конференцію «Національна проповідь Патріарха Йосипа Сліпого».

Вступне слово на конференції виголосив завідувач відділу україніки поет Євген Салевич. Привітавши учасників заходу з Днем Державности України, що тепер відзначається від часу хрещення князем Володимиром України-Руси, він образно змалював земний шлях Патріарха (Князя Церкви), позначивши підніжжя і вершини Його шляху. Найпомітніші вершини – Український католицький університет, Український храм Святої Софії у Римі, образ Патріарха як твердиня українського національного духу, українська національна проповідь Князя Церкви. Бо все, що потрібне для піднесення нації у слові, культурі, вірі, державотворчій ідеології, все, що потрібне для оборони і потужного розвитку нації, продовження її багатовікової історії і традиції – це українська національна пропаганда в українській державі та українська національна проповідь в Українському храмі, який увінчано і довершено Патріархатом.

28 липня в бібліотеці відбулася презентація щойно виданої книги Івана Крип’якевича про державу Богдана Хмельницького (Апріорі, 2022).

Іван Сварник привітав присутніх зі святом і підкреслив, що найкращим його відзначенням є обговорення нової книги. Оскільки історик готував це видання, то пояснив, що книга складається з кількох частин – наукової розвідки «Студії над державою Богдана Хмельницького», публікованої в «Записках» НТШ у 20-30-ті рр.., та наукових статей «Серби в українськім війську 1650-1660 рр.», «Український державний скарб за Богдана Хмельницького» й «До історії українського державного архіва в ХVІІ в.», дотичних до цієї теми, а також покажчики. Нову книгу історик протиставив монографії того ж автора «Богдан Хмельницький», виданій 1954 р. спеціально до 300-річчя «возз’єднання» України з Росією. Вже в часи незалежності академік Я. Ісаєвич спробував відновити авторський текст при перевиданні згаданої монографії. Але з огляду на час написання цього твору, І. Сварник уважає книгу «Українська козацька держава» значно ціннішою, оскільки під час роботи над нею над автором не тяжіла радянська ідеологія і цензура. Як учень М. Грушевського, Крип’якевич більше схилявся до державницької концепції Липинського.

«Море завжди приваблювало художників, мало над ними незбагненну магічну силу…певно, немає жодного художника, який би не намагався зобразити його. Одні створювали епізодичні етюди, не пов’язані з основним видом їх мистецького жанру, інші часто поверталися до цієї теми, приділяючи велику увагу зображенню моря на своїх картинах. Однак, лише Айвазовський цілком і повністю віддав свій талант мариністичному живопису». Море було його стихією і лише йому була розкрита душа художника. Кожного разу стаючи за мольберт, Айвазовський давав волю своїй уяві. І на полотні втілювалося саме те, що він наперед бачив своїм внутрішнім поглядом.