Відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка запрошує користувачів ознайомитись із проблемами сучасної психології, оглядаючи багатомовну книжкову виставку фондової галузевої літератури з психології. Різними авторами нараховується близько ста галузей психології. Самі ж наукові дисципліни перебувають на різних стадіях розвитку, охоплюють різні сфери людської практики. Згідно профілю нашого відділу нас цікавить в основному педагогічна психологія, яка досліджує психологічні проблеми виховання й навчання особистості — основних механізмів спрямованої соціалізації людини. Предметом педагогічної психології є дослідження психологічних закономірностей процесу спрямованої соціалізації, тобто перетворення біологічної істоти в людську особистість у соціальному, спеціально організованому середовищі. Проте завжди цікаво почитати про психологію фантазії, снів і сновидінь, гумору, жартів, любові, пізнання і оцінки самого себе, ненависті, заздрощів, радості, в загальному — психологію особистості.

16 травня ц. р. в бібліотеці відбувся науковий семінар, присвячений видатному теоретикові українського націоналізму Левові Ребетові (1912-1957). Про місце Ребета в українському національному пантеоні сказав у вступі Євген Салевич. Іван Сварник зупинився на ролі Ребета в державотворчих процесах 1941 р., підкреслив, що він був першим українським ученим, який вивчав теорію нації. Володимир Муравський розповів про діяльність революціонера на посту крайового провідника ОУН Галичини в надзвичайно складний період після замаху на Пєрацького, зупинився на долі т. зв. «архіву Сеника». Віктор Маринюк досить детально розглянув науковий доробок Лева Ребета, зупинився на його найважливіших філософських ідеях, що не втратили своєї актуальності й досі. Павло Салевич поділився міркуваннями філолога про можливе походження прізвища «Ребет». Юрко Антоняк висловив думку про несуттєві причини розколу в ОУН за кордоном, зазначив при цьому про роль Дарії Ребет у цих процесах. Учасниками семінару були також історики І. Хома, В. Потульницький та Р. Пономаренко, а також М. Яворський, О. Мних, І. Колісник, О. Вахула, М. Обідняк. Дискусія про висловлені доповідачами міркування часом набирала досить гострого характеру. На завершення всі бажаючі отримали прижиттєве видання праці Лева Ребета «Теорія нації», видане у Мюнхені 1955 р.

З нагоди 190-річчя від дня народження французького письменника та політичного діяча Жюля Валлеса (1832-1885) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка запрошує до огляду книжкової виставки мовою оригіналу, де можна взяти для домашнього читання твори письменника французькою мовою і літературні критичні матеріали про нього. Він був відомим журналістом, «кандидатом від жебраків» до Законодавчого корпусу (1869), революціонером, учасником комуни 1871 року, за що його засуджено до страти, якої йому вдалося уникнути. У 1881 році Жюль повернувся за амністією до Франції. Ще в 1871 та 1883 роках він видавав революційну газету «Cri du peuple» («Крик народу»), у вигнанні написав автобіографічний роман «Jacques Vingtras». Його герої — переважно «інсургенти», вони будь-якої миті готові не на словах, а насправді повстати проти цієї системи. Вони не бояться праці, а хочуть її зробити вільною. Воля і почуття у Ж.Валлеса та його відщепенців досить сильні і певні, але свідомість ще неясна і хитка. Він прудоніст, але не колективіст. Валлес називав себе "соціалістом-індивідуалістом", але не комуністом. Дрібна поземельна власність, мабуть, зберігалася при його досконалому суспільному устрої, користування експропрійованими знаряддями виробництва мислилося як приватне, асоціація виробників як «добровільна». Усе ним написане – автобіографічне.

15 червня, в день св. Івана Сучавського, завершив свій земний шлях відомий громадський і релігійний діяч та колекціонер Іван Гречко, засновник Бібліотеки української діаспори (згодом бібліотеки ім. М. Павлика, відділу україніки ЛОУНБ).

Іван Гречко народився 19 січня 1929 р. в Надвірній на Станиславівщині. 1947 став студентом Львівського політехнічного інституту, однак був виключений за антирадянські листівки. 1948 р. вступив до Львівського лісотехнічного інституту, працював звичайним інженером. Однак це був лише видимий бік його життя. Справжньою пристрастю, яку він проніс до останніх років, було віднайдення і рятування скарбів народного мистецтва, зокрема давніх гуцульських ікон на склі. Це захоплення виникло під впливом близького знайомства з родинами Сельських, Колесс, С. Щуратом, С. Караффою-Корбут, К. Звіринським. З ними й іншими ентузіастами він організовував мандрівки на Гуцульщину, Покуття, Закарпаття, фотографував занедбані церкви й покинуті цвинтарі, зустрічався з народними майстрами, збирав писанки, різьблення, художній метал, сформував велику приватну колекцію, яку постійно поповнював цінними експонатами, а в останні роки життя подарував Українському католицькому університетові.