215-у річницю від дня народження американського письменника, поета, есеїста, драматурга, літературного редактора і критика, одного з провідних представників американського романтизму Едгара Аллана По (1809-1849) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) відзначив фондовою книжковою експозицією про теми смерті, психології і людської природи в його творчому доробку. До уваги читача представлені вибрані твори, есе, поезія, драма та проза, детективні оповідання, літературна критика мовами світу. Він був одним із найвідоміших письменників своїми макабричними (в стилі жахів) і містичними оповіданнями, одним із перших американських фахівців короткого оповідання (новели) і засновником детективного жанру, шанованим за внесок у народження жанру наукової фантастики, а також і першим відомим американським письменником, який намагався заробляти винятково творчістю, тому упродовж життя Едгар По потерпав від матеріальної скрути та неадекватної оцінки сучасниками його творчості.

З нагоди 185-річчя від дня народження французького живописця Поля Сезанна (1839-1906) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) презентує художню експозицію книжок і альбомів імпресіоністичного та постімпресіоністичного напрямків. Мистецька спадщина художника становить близько 900 робіт олією і 400 акварелей, не рахуючи малюнків та ескізів. Ніхто не може підрахувати кількості робіт, знищених, як недосконалі, самим художником за роки його довгого творчого шляху. Близько 170 картин Поля Сезанна являють собою портрети, автопортрети, близько 200 — натюрморти з фруктами, помітне місце в його спадщині займають також пейзажі. За життя Поль Сезанн не був визнаний і зазнав нищівної публічної критики, але після смерті став одним із найвизначніших художників XIX століття. Твори Поля Сезанна зберігаються у багатьох музеях світу, таких як Лувр, Музей д'Орсе, Музей мистецтва Метрополітен, Музей сучасного мистецтва, Національна галерея мистецтва, Нова пінакотека, Ермітаж. Його полотна представлені в приватних зібраннях у Швейцарії, США, Франції, Україні (наприклад, у Зібранні-колекції образотворчого мистецтва Градобанку). Запрошуємо до огляду!

22 січня бібліотеку відвідали студенти–філологи проф. В. Працьовитого з ЛНУ ім. І. Франка. Екскурсію бібліотекою для них провів директор Іван Сварник. Він розповів про характер і призначення обласної бібліотека, структуру установи, зміст фондів. Поінформував також про відокремлені підрозділи – відділи мистецької та іноземної літератури. У великій читальній залі розповів про історію будівлі, колишнього Міського казино, як центральної установи для культурного дозвілля міщан Львова. У відділі абонемента ознайомив молодь з новими (за останні 10 років) надходженнями української та перекладної літератури. Студенти з цікавістю слухали розповідь, та й самі задавали питання, про ситуацію з російською літературою, яка складає добру половину бібліотечних фондів. Питали про масштаби поповнення бібліотек новими книгами. Також жваво реагували на тезу про неможливість заміни паперової книги сучасними носіями й технологічними новинками. Адже прогрес електроніки рухається надто швидко, щоб надовго (не кажучи вже «навічно») зафіксувати людську думку.

Своєрідним продовженням відзначення 150-річчя НТШ стала лекція про заснування й початки діяльності Товариства, яку провів Іван Сварник 22 січня для екскурсоводів та всіх зацікавлених.

В літературі існують різні думки як про засновників, так і про місце заснування Товариства. Щодо ініціаторів, то ними, безумовно, були кращі представники українського руху Наддніпрянщини й Галичини: В. Антонович, О. Кониський, О. Огоновський, К. Сушкевич, О. Барвінський та ін., які бажали створити незалежний від москалів осередок української культури. В першому статуті Товариства його мета окреслювалася лаконічно «вспомагати розвою руської словесности». Оскільки наддніпрянці не могли виступати засновниками, петицію до Галицького намісництва підписали: «С. Качала, М. Димет, К. Сушкевич, Ом. Огоновський, Л. Лукашевич, М. Коссак, Ол. Огоновський, Т. Барановський і Ю. Романчук. Фінансовою основою були кошти, пожертвувані Є. Милорадович-Скоропадською, О. Кониським, С. Качалою та ін. На них у Львові придбали друкарню. Щодо осідку Товариства ім. Шевченка, то найвірогіднішим місцем є приватний дім першого голови К. Сушкевича, де також було його адвокатське бюро, редакція газети «Правда» та ін. Адреса цього дому – вул. Оссолінських (нині Стефаника), 9 (І. Мельник. Галицьке передмістя). Деякі автори вважають, що дім і бюро Сушкевича були на Академічній, 8 (Криса л., Фіголь Р. Личаківський некрополь). За останньою адресою НТШ і його друкарня були згодом, після реорганізації 1892 р.