13 липня у відділі мистецької літератури відбувся мистецький лабіринт «Духовна основа символіки кольору творчої спадщини народної вишивки та художників авангарду». Відкриваючі його, директор бібліотеки Іван Сварник наголосив, що мистецтво вишивки, як і вся народна творчість, є віддзеркаленням духу українського народу. Його мудрість вклала у свої творіння найніжніші почуття душі, глибинну філософську думку, що відображалися на полотні символами.

Мистецтвознавець Марія Гуска більш детально розгорнула творчість талановитих художників авангарду, ознайомила із символікою кольору творчої спадщини народної вишивки. Орнаментальна мова архетипів є первинним відбитком свідомості людства і притаманна різним культурам. Людина інтуїтивно вибирає для себе узори з певними комбінаціями форм і кольорів, які їй підходять. Бо у кожній людині, котра є унікальним і неповторним творінням, записані всі закони і тайни світобудови в індивідуальній матриці. Споглядаючи барви і форми довколишнього простору, вона підсвідомо «впізнає» саме ті «узори», ті форми і кольори, що для неї є доленосними.

Колір ниток жінка добирала не просто так: а його вбирала у себе як цілющий напій з усіх променів життєвих енергій. Бо кольори – не менш важливі енергетичні коди, ніж самі узори. Вони пов’язані зі здоров’ям не лише нашого фізичного, а й тонкого духовного тіла. І залежно від того, що прагнула підсилити своїм вишиванням жінка, – тілесну силу чи духовну рівновагу, – вона обирала барви і вкладала у них своє відчуття, своє «спрямування» енергій.

Мистецтвознавець, розгортаючи тему, зробила акцент на трьох кольорах:

• червоний колір – активна життєва енергія, символ крові й вогню, це – гарячий, пристрасний колір;

• білий колір – це саме світло першопочатків, а тому є символом невинності, чистоти й радості. Він нейтральний за своєю дією на енергію людини: у ньому – чарівна сила денного сонячного світла, що виражає спорідненість із Божественною силою;

• чорний колір сприймають часто як символ темряви, зла і смерті. Його полярність полягає в тому, що водночас він є символом єдності всіх начал: адже в найбільшій темряві викрешується найглибше світло.

Також було розгорнуто символіку використання геометричних фігур у вишивці:

• ромб – поєднання двох трикутників, як прочитується з їхнього використання, належали до ритуальної магії;

• трикутник стверджує ідею єдності людини із землею та небом. Наше тіло належить землі, квадрату, а душа належить духу, який символічно позначається трикутником. Тому ромбовидні символи, в яких поєднуються трикутники, творять містичну структуру єдності смертного і безсмертного в людині.

• хрест у священній геометрії – центр світу, символ світла Істини, що простирається наскрізь, а також центр Землі, де земна горизонталь перетинається з небесною вертикаллю. Тому хрест, як і квадрат, є символами єдності землі і неба;

• квадрат – найпотужніший символ, який допомагає людині знайти духовний зв’язок з Богом. Недаремно його використовували для медитації.

Поєднання кольорів і символізму використовують художники авангардного мистецтва: Давид Бурлюк (1882-1967) - український художник-футурист, поет, теоретик мистецтва, літературний і художній критик, видавець, один із чільних творців українського модернізму початку XX століття; Казимир Малевич (1879-1935) – один з основоположників нових напрямів в абстрактному мистецтві – супрематизму та кубофутуризму; поєднував у творчості принципи кубізму, футуризму та експресіонізму; Костянтин Піскорський Володимирович (1892-1922) – український художник-авангардист, графік, син історика Володимира Піскорського, брат графіка Єлизавети Піскорської. Творчий доробок художників авангарду початку XXстоліття по-новому сприймається у кризову епоху духовних пошуків. Такий взаємозв’язок має свою історичну закономірність. Нині очевидним є те, що історія Європи – це історія занепаду символічного знання.

Захід завершила завідувач відділу мистецької літератури Надія Письменна, яка зробила огляд представлених видань з історії одного з найбільш поширених і улюблених різновидів народної творчості в Україні. Вишиванка – це піднесений світ краси й фантазії, поетичного осмислення природи, схвильована розповідь про думки та почуття людини, світ натхненних образів, що сягають своїм корінням далекого минулого. У кожному регіоні у вишивках склалася своя, відшліфована впродовж століть, єдність орнаменту й засобів його вираження, їхня колірна гама. Сучасна українська вишивка дбайливо зберігає народні традиції.