Відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує користувачам краєзнавчі новини польською мовою на сторінках часопису "Kurjer Galicyjski". Часопис знайомить не лише з новинами Львівщини, а й розповідає про цікаві події у Польщі. Оглянути виставку "Краєзнавство на сторінках часопису "Kurjer Galicyjski" і замовити потрібні номери часопису можна у відділі (Мулярська, 2а) щоденно від 11.00 год. до 15.00 год., окрім вихідних (субота-неділя), під цим повідомленням, або за телефоном 255-36-27.

Першого липня 1990 р. галичани отримали перший номер новоствореного часопису «За вільну Україну». Він почав виходити з ініціативи Вячеслава Чорновола. Головним редактором був відомий журналіст Василь Базів. Газету благословили Левко Лук’яненко, Мирослав Іван кардинал Любачівський, одним з матеріалів була недільна проповідь митрополита Володимира Стернюка. А відкривав номер національний гімн «Ще не вмерла Україна». Половина першого номера відводилася оглядові політичної діяльності Верховної Ради та політичним подіям у регіоні. Окрасою номера було інтерв’ю з відомим істориком І. Кедрином-Рудницьким. Остання сторінка містила вірші І. Світличного, В.Стуса, Ірини та Ігоря Калинців, М. Осадчого. Нова газета користувалася величезною популярністю і любов’ю по всій Галичині.

В історії українського війська контрнаступ УГА 7-28 червня 1919 р., відомий як Чортківська офензива, можна вважати однією з небагатьох світлих сторінок, коли спільна мета об’єднала все суспільство, а бажання за будь-яку ціну захистити свою державу переважило всі інші міркування.

Чортківська офензива сталася в момент, коли здавалося, що ЗУНР от-от впаде під потужним наступом переважаючих польських сил. Адже українські сили, що налічували якихось 8 тисяч бойового складу, опинилися на клаптику території розміром 35х35 км . Особливо гостро бракувало амуніції: на початку червня вояки мали по 10-12 набоїв, які могли вистріляти протягом дня. Однак серед старшин лунає заклик: «Звідси ми йдемо вперед! Це наша земля, і її треба захищати!». Ініціаторами контрнаступу були Р. Волощук, Ю. Шепарович, А. Бізанц, а також нач. штабу НКГА Ю. Курманович. Саме останній опрацював план операції, який подав новому командувачеві ГА Олександрові Грекову. Як зазначив історик Василь Кучабський, ген. Греков був «обдарованим офіцером, відважним солдатом, сміливим полководцем», якого саме потребували галичани.

Учасниця українського національно-визвольного руху Ольга Ільків (псевдо Роксоляна, Марійка) народилася 21 червня 1920 року у Стрию в учительській родині. Спершу навчалася в польській школі, згодом в українській гімназії «Рідної школи». 1936 р. вступила до гімназії українського інституту для дівчат у Перемишлі (нині – Підкарпатське воєводство, Польща). Того ж року стала членом Пласту. Закінчити гімназію не вдалося через початок Другої світової війни. 12-річну середню освіту здобула на піврічних курсах у Кракові. 1940 р. поїхала до Варшави, працювала в Українському допомоговому комітеті. У червні 1941 р. вступила до ОУН.