5 червня у відділі мистецької літератури відбулась екскурсія книжково-ілюстративною виставкою «Книжковий калейдоскоп» за участі Львівського міського територіального центру.

Завідувач відділу Надія Письменна представила користувачам низку підготовлених видань за сприяння Українського інституту книги, серед яких особливу увагу заслуговують:

Береза Р. Духовна велич України [Текст, образотворчий матеріал] / Роман Береза. – Львів: Апріорі, 2023. – 440 с.: іл.

У книзі подано життєвий і творчий шлях найвидатніших митців України. Письменники, співаки, артисти театру і кіно – усі вони власним життям і творчістю вагомо збагатили скарбницю як вітчизняного, так і світового мистецтва. Зацікавить широке коло шанувальників вітчизняного мистецтва і буде корисною для культурологів, педагогів мистецької освіти, усіх, хто прагне збагатити свої знання у царині рідної культури.

У відділі літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка відкрилася експозиція розмовників "Спілкуємось іноземною". До уваги користувачів відділу представлені найсучасніші видання мовами світу з дискетами для аудіовізуального сприйняття. Запрошуємо до перегляду!

7 червня виповнюється 100 років від дня народження відомої української вченої – лексикографа, палеографа й публікаторки джерел Уляни Єдлінської.

Уляна народилася 1924 р. в Хирові в родині робітника-залізничника. Навчалася в Дівочому інституті в Перемишлі, середню освіту продовжила в середній школі за «перших совітів», а завершила вже за німців у Львівській гімназії. Під час німецької окупації працювала в аптеці в Перемишлі. А 1944 приїхала до Львова, аби навчатися в університеті. Слухала лекції І. Свєнціцького, М. Рудницького, М. Возняка, здобула фах українського філолога. 1949 р. почала працю в Львівському відділенні Інституту мовознавства ім. А. Потебні АН УРСР. Зацікавлення історією мови вилилися в кандидатську про мову листів Б. Хмельницького. З 1959 працювала в Інституті суспільних наук, яким керував І. Крип’якевич. Була співтворцем 3-томного польсько-українського словника, короткого тлумачного словника української мови, працювала над «Словником староукраїнської мови ХІV-XV ст.». 1972, коли почалися репресії проти української інтелігенції, була звільнена з інституту. 1974 разом з іншими репресованими науковцями – Я. Дашкевичем і Л. Коць-Григорчук почала працювати в Історичному архіві, у відділі публікацій. Зокрема, багато зробила для виходу «ІІсторії Львова в документах і матеріалах» (1986), цікавого збірника листів до К. Студинського (1993). Спільно з О. Мацюком підготувала фундаментальний довідник «Галицьке намісництво» (вийшов 1990), координувала створення путівника по фондах ЦДІА України у Львові.