22 вересня всі бажаючі могли послухати розповідь Івана Сварника про людину, яка палко шанувала наше місто й багато зробила для збереження його історії – Франца Ковалишина. Він прожив не надто довге життя, а оскільки не був заможним, то його могила на Личакові не збереглася.

Франц Ковалишин народився 1853 р. в с. Пониковиці Бродівського пов. у родині українського сільського вчителя. Батько зумів дати синові лише гімназійну освіту, рано помер. Франц почав навчатися на архітектурі Львівської політехніки, однак мусив покинути студії й заробляти на життя шевством. Доля всміхнулася Францові 1897 р., коли він отримав роботу в магістраті Львова. Пройшов по всіх щаблях чиновницької роботи від дієтаріуса (поденного писаря) до офіціала й архівіста, був правою рукою О. Чоловського і Ф. Яворського. До того був офіційним перекладачем документів на українську і з української. Жив на вул. Ґловацького (ниніГоловацького), 7. Як архівіст був визнаним фахівцем з палеографії, сфрагістики, дипломатики, каліграфії, чудовим знавцем архівів. Консультував усіх дослідників львівської минувшини, зокрема Грушевського, Крип’якевича. Виготовляв муляжі печаток. Тривалий час збирав відбитки печаток і рисунки гербів міст і містечок Галичини, а також муніципальної, церковної і приватної сфрагістики Західної Європи. Підготував довідник з міської геральдики Галичини, рукопис якого (понад 200 позицій) зберігся у його особовому фонді (№ 137) в ЦДІА України у Львові. Був відомим рисувальником і допомагав ілюструвавти всі випуски серії «Biblioteka Lwowska», український тижневик «Неділя». Особливою заслугою Ковалишина є фіксація в графіці чи світлинах археологічних і мистецьких знахідок у Львові (напр., фортифікацій поруч з Міським арсеналом, деталей розібраних кам’яниць на Ринку), пам’яток архітектури, що були згодом знищені. Для Етнографічної комісії НТШ виконав кольоровий альбом селянського одягу Бродівщини к. ХІХ ст. Багато рисунків Ф. Ковалишина є в експозиції та у фондах Львівського історичного музею.

Агата Крісті не боялася порушувати у своїх творах соціальну проблематику, часто описуючи випадки судових помилок, пов'язаних зі смертною карою. Взагалі в багатьох книгах Крісті описуються різні негативні сторони англійського правосуддя того часу. Письменниця жодного разу не зробила темою своїх романів злочини сексуального характеру. На відміну від сучасних детективів, у її творах практично немає сцен насильства, калюж крові й брутальності. Детектив був розповіддю із мораллю. Продовжуючи традицію англійських майстрів детективного жанру, Агата Крісті створила пару неординарних героїв: інтелектуала Еркюля Пуаро і комічного, старанного, але не дуже розумного капітана Гастінгса. Якщо Пуаро і Гастінгс були багато в чому скопійовані з Шерлока Холмса і доктора Ватсона, то літня діва міс Марпл є цікавим персонажем, що нагадує головних героїнь письменниць М. З. Бреддон і Ганни Кетрін Грін. Найкращим своїм твором сама Агата Крісті вважала роман «Десять негренят».

21 вересня у великій читальній залі зібрались поціновувачі поетичного слова молодої львівської поетеси Тетяни Оберишин, яка презентувала збірку «Музика душі». Тетяна поділилась спогадами про своє книжкове дитинство і юність, ознайомила гостей із своєю збіркою, наголосивши, що більшість написаних віршів – про нещасливе кохання, очікування щастя та біль розчарування. Майже 90 % віршів цієї збірки присвячені одній людині. Тривалий час Тетяна соромилась показувати свої вірші людям, але все ж таки наважилась видати збірку. В авторському виконанні звучала низка віршів, які чергувались з фортепіанною музикою у виконанні Аліни Іпатової. Слухачі поринули у світ її емоцій та роздумів та відчули глибину щирої сповіді ліричної героїні.

Усі охочі мали можливість придбати поетичну збірку, частина коштів від продажу якої буде передана на допомогу ЗСУ.