28 жовтня усі бажаючі слухали цікаву розповідь Івана СВАРНИКА про археологічні дослідження Львова. Для нас вони особливо важливі через те, що найдавніші документи про Львів загинули ще в ХІV ст.

Перші археологічні дослідження пов’язані з іменами А. Шнайдера, який на власний розсуд провадив нагляд за земляними роботами 1869-1870 рр. на Високому замку, та І. Шараневича, який у той же час дослідив язичницьке капище на схилі Цитаделі. На поч..ХХ ст.. Високий замок досліджував О. Чоловський, а різноманітні пам’ятки на наших теренах намагався рятувати Б. Януш. Важливу роль у розвитку української археології відіграв Я. Пастернак. На доручення митрополита Шептицького він обстежив підземелля собору св.. Юра. Також створив археологічний відділ музею НТШ.

25 жовтня бібліотекарі нашої бібліотеки спільно з Львівським міським центром соціальних послуг та реабілітації «Джерело» у великій читальній залі спільно писали Радіодиктант національної єдності. Сучасні комунікації більш-менш дозволяли почути, що думають про це українці в Києві, Одесі, Львові та інших містах. Слід зазначити, що вперше українці долучилися до такої акції 2000 року, тобто наступного разу писатимемо ювілейний диктант!

Текст нинішнього диктанту «Магія голосу» написала відома у світі письменниця Оксана Забужко (вона свого часу була в нашій бібліотеці). Читав текст неабихто – поет і нинішній воїн Павло Вишебаба. Можливо, дещо зашвидко. Однак повторення речень дозволяло занотувати все сказане. Текст цікавий, непростий для відтворення на письмі. Отож цікаво, як ми написали диктант і наскільки бібліотекарі є грамотними? Чекаємо результатів!

Шановні користувачі та всі бажаючі!

Запрошуємо Вас взяти участь у щорічному наймасовішому флешмобі осені – написанні Всеукраїнского радіодиктанту національної єдності.

Акція традиційно проходитиме напередодні Дня української писемності та мови (27 жовтня).

Місце і дата написання:

25 жовтня о 11:00 у великій читальній залі за адресою: просп. Шевченка, 13

Чекаємо на Вас!

21 жовтня екскурсоводи й усі охочі мали змогу більше довідатися про відомого галицького краєзнавця Антонія Шнайдера, який нібито досягнув значних успіхів і займав відповідальні посади в Галичині, однак 1880 р., маючи 53 роки, закінчив життя пострілом з револьвера.

Антоній народився в с. Вільшаниця Золочівського пов. в родині німця-колоніста з Баварії. Вчився в гімназії у Львові. Однак після раптової смерті батька був змушений через настатки покинути навчання. Надалі надолужував це самоосвітою. Юнаком почав працювати у Жовкві поденним робітником, далі рахунковим службовцем у розквартирлованому там полку уланів. 1848 разом з уланами вирушив на придушення революції в Угорщині, однак перейшов на бік повстанців. Потрапив у полон і 3 роки просидіву замку Куфштайн. Після повернення в Галичину знову працював службовцем в дирекції шляхового будівництва, в редакції газети. Все зароблене витрачав на купівлю макулатури – збирав давні документи до історії міст і сіл Галичини.