Щороку 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови. Українська мова пройшла тернистий шлях становлення й розвитку. Чорними літерами викарбувалися на скрижалях її історії валуєвський циркуляр, грізний наступ сталінської доби, Голодомор – геноцид, штучно організований радянською верхівкою, та передсмертні зойки в’язнів Соловецьких таборів, біль закатованих «шістдесятників». На жаль, сьогодні українці переживають черговий геноцид від російських окупантів – нищення національної ідентичності українців з метою «денацифікувати», тобто деукраїнізувати українців й Україну. Саме тому зараз надзвичайно гостро стоїть популяризація української мови та перехід в спілкуванні виключно українською мовою. Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його предків.

З нагоди свята у великій читальній залі експонується книжкова виставка «Як довго ждали ми своєї волі слова». На виставці представлено книги, об’єднані однією тематикою ‒ українською мовою: тут і словники, і критика, і підручники з мови. Виставка буде цікавою і студентам, і викладачам, і всім громадянам, які хочуть підвищити рівень володіння рідною мовою.

7 листопада у Великій читальній залі відкрилася виставка до 150-річчя від дня народження Богдана Лепкого – видатного художника, педагога, видавця, письменника та перекладача.

Богдан Теодор Нестор Лепкий народився 4 листопада 1872 р. в сім’ї пароха с. Крогулець (тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл.). 1878 р., коли Богдан сягнув шкільного віку, замешкав у свого діда по матері о. Михайла Глібовицького – пароха Бережан і віцемаршала Бережанського повіту. 1891 р., після закінчення Бережанської гімназії, Б. Лепкий вступив до Віденської академії мистецтв, проте через кілька місяців перевівся на філософський факультет Віденського університету, де студіював мовознавство й літературу. Вже наступного року обдарований юнак перевівся до Львівського університету, який закінчив 1895 р. Того ж року, опублікувавши на шпальтах «Діла» оповідання «Шумка», дебютував на літературному полі.

1 листопада день свого заснування відзначає Європейський союз – економічний та політичний союз, що об’єднує 27 незалежних держав-членів, розташованих у Європі. ЄС бере свій початок від утворення Європейської спільноти з вугілля та сталі (ЄСВС) і Європейської економічної спільноти (ЄЕС), які сформувалися із шести країн у 1957 році. У наступні роки територія ЄС зростала за рахунок включення нових держав-членів. Водночас збільшувалася сфера впливу шляхом розширення політичних повноважень. 23 червня 2022 року Лідери Європейського союзу на саміті в Брюсселі затвердили рішення надати Україні та Молдові статус кандидата на вступ. Країни-засновниці ЄС – це Франція, Італія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди і Федеративна республіка Німеччина. Термін їхнього членства перевищує 60 років. У ЄС немає власних збройних сил, зате більшість країн-учасниць входять в НАТО. Шенгенська зона охоплює не всю територію ЄС, а лише 22 країни. У Євросоюзі вживані 24 офіційні мови. На засіданнях Європарламенту депутати можуть використовувати будь-яку з них. А, щоби народні обранці розуміли один одного, в парламенті працюють 330 штатних і 1800 позаштатних перекладачів-синхроністів.

З 2 до 9 листопада у відділі мистецької літератури експонується книжково-ілюстративна виставка «Синтез мистецтв Михайла Бойчука» до 140-річчя від дня народження українського художника, педагога (1882-1937).

Творчість Михайла Бойчука та представників його школи являється одним з найяскравіших явищ українського «розстріляного Відродження». Універсальна система монументалізму і нові педагогічні принципи, створені Бойчуком, розглядаються у найтіснішому зв’язку з мистецькою проблематикою доби, історико-культурними і політичними подіями в Україні з кінця XIX ст. і до знищення бойчукізму в 1937 р.

Запрошуємо користувачів на перегляд!