26 січня у відділі мистецької літератури відбувся перегляд книжково-ілюстративної виставки «Відданість жанру» до 120-річчя від дня народження українського композитора Юлія Мейтуса (1903-1963) за участю соціальної групи з Львівського міського територіального центру під керівництвом Юлії Клим.

Завідувач відділу мистецької літератури Надія Письменна розповіла про композитора та ознайомила з нотними й монографічними виданнями.

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, народний артист України Юлій Сергійович Мейтус (1903-1997) увійшов в історію української музики насамперед як видатний оперний композитор. У його творчому доробку 17 опер, зокрема «Украдене щастя», «Вітрова донька», «Ярослав Мудрий» та інші, симфонічні, вокально-симфонічні твори (кантата «Клятва»), понад 200 романсів, балад, обробок народних пісень, музика до 50 драматичних вистав та кінофільмів.

З 25 січня до 1 лютого у відділі мистецької літератури експонується книжково-ілюстративна виставка «Яскравий музичний талант» до 160-річчя від дня народження Остапа Нижанківського (1863-1919), українського композитора, диригента, педагога.

Найповніше митець реалізував себе в традиційних для галицької музики жанрах – духовних і світських хорах, солоспівах, вокальних ансамблях, обробках народних пісень – українських, інших слов’янських народів, які збирав у окремі «В’язанки». У його вокальній та хоровій творчості переважають сильні драматичні почуття, різкі контрасти, інтенсивна гра музичних барв. Саме тому йому були такими близькими вірші Тараса Шевченка, на які він створив справжні вокальні «перлини» – солоспіви «Вітер в гаю» та, особливо, «Минули літа молодії».

Як у людині, в Остапа Нижанківському надзвичайно гармонійно поєднались гарна зовнішність, лагідна вдача та вроджена шляхетність. Богдан Лепкий описав його як красеня, «якому рівного нелегко знайти. Високий, стрункий, синьоокий, легко скучерявлена чуприна. Розмріяні очі під цвікером, на устах нерозгадана усмішка – мистець».

Запрошуємо користувачів на перегляд та більш детальне ознайомлення з творчістю композитора.

Ідея соборності генетично закладена в українців з давніх-давен. З часів феодального дроблення Київської Русі вона стала однією із запорук збереження нашої державності та національного усвідомлення. Саме Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців до об’єднання українських земель в єдину Україну. Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради. Над святковою синьо-жовтою Софійською площею у Києві 22 січня 1919 року лунало величне: «Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України – Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна – в одну велику Україну». Це державне свято стало символом єднання українських земель. І хоча державі тоді не вдалося повністю зберегти бажану єдність і незалежність, Акт Злуки УНР і ЗУНР став реальним втіленням споконвічної мрії українців про свою суверенну державу.

У великій читальній залі розгорнуто виставку «Невтомний працелюб на ниві української національної культури», яка присвячена 85-річчю від дня народження письменника і громадського діяча Левка Різника (1938-2021). Він – автор багатьох історичних романів та повістей, член Національної спілки письменників України, лауреат літературних премій.

На виставці експонуються найвідоміші його твори. Це ранні збірки оповідань і повістей: «Наріжний камінь» (1977), «Друге дихання» (1986), «На крутизні» (1988), «Усусуси на Лисоні» (2000), «Мамонт ожив» (2003); романи «Повінь» (1982), «Січовий батько» (1995), «Лідер» (1999), «Фактор Данила Вернади» (2003), «Фіолетові Кошенята» (2003) та ін. Представлено також романи-есеї останніх років, присвячені видатним постатям – «Самотність пророка» (2007) про Івана Франка, «Поет і Владика» (2008) про Івана Франка та Андрея Шептицького, «Доктор і професор» про Михайла Грушевського. За цю трилогію Левко Різник нагороджений премією «Українська книжка року». Увазі читачів пропонуються романи «В’язень Христа ради» (2015) і «Містерія непокори Патріарха Йосифа» (2017), а також останні книги автора – історичний роман-хроніка «Апостол правди» (2020) та повість-спогад «Форум Романа Лубківського» (2021).

Запрошуємо поціновувачів його творчості завітати на перегляд цієї виставки.