105 років тому, 29 січня 1918 року, юні герої зробили неможливе ціною власного життя. Зі сходом сонця на Чернігівщині відбувся бій під Крутами. Сотня молодих українських хлопців зупинила більшовицьку навалу, яка насувалась на Київ, на чотири дні. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин. Цей бій став одним із символів незламності українського народу за свою свободу і незалежність.

26 січня у відділі мистецької літератури відбувся перегляд книжково-ілюстративної виставки «Відданість жанру» до 120-річчя від дня народження українського композитора Юлія Мейтуса (1903-1963) за участю соціальної групи з Львівського міського територіального центру під керівництвом Юлії Клим.

Завідувач відділу мистецької літератури Надія Письменна розповіла про композитора та ознайомила з нотними й монографічними виданнями.

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, народний артист України Юлій Сергійович Мейтус (1903-1997) увійшов в історію української музики насамперед як видатний оперний композитор. У його творчому доробку 17 опер, зокрема «Украдене щастя», «Вітрова донька», «Ярослав Мудрий» та інші, симфонічні, вокально-симфонічні твори (кантата «Клятва»), понад 200 романсів, балад, обробок народних пісень, музика до 50 драматичних вистав та кінофільмів.

З 25 січня до 1 лютого у відділі мистецької літератури експонується книжково-ілюстративна виставка «Яскравий музичний талант» до 160-річчя від дня народження Остапа Нижанківського (1863-1919), українського композитора, диригента, педагога.

Найповніше митець реалізував себе в традиційних для галицької музики жанрах – духовних і світських хорах, солоспівах, вокальних ансамблях, обробках народних пісень – українських, інших слов’янських народів, які збирав у окремі «В’язанки». У його вокальній та хоровій творчості переважають сильні драматичні почуття, різкі контрасти, інтенсивна гра музичних барв. Саме тому йому були такими близькими вірші Тараса Шевченка, на які він створив справжні вокальні «перлини» – солоспіви «Вітер в гаю» та, особливо, «Минули літа молодії».

Як у людині, в Остапа Нижанківському надзвичайно гармонійно поєднались гарна зовнішність, лагідна вдача та вроджена шляхетність. Богдан Лепкий описав його як красеня, «якому рівного нелегко знайти. Високий, стрункий, синьоокий, легко скучерявлена чуприна. Розмріяні очі під цвікером, на устах нерозгадана усмішка – мистець».

Запрошуємо користувачів на перегляд та більш детальне ознайомлення з творчістю композитора.

Ідея соборності генетично закладена в українців з давніх-давен. З часів феодального дроблення Київської Русі вона стала однією із запорук збереження нашої державності та національного усвідомлення. Саме Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців до об’єднання українських земель в єдину Україну. Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради. Над святковою синьо-жовтою Софійською площею у Києві 22 січня 1919 року лунало величне: «Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України – Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна – в одну велику Україну». Це державне свято стало символом єднання українських земель. І хоча державі тоді не вдалося повністю зберегти бажану єдність і незалежність, Акт Злуки УНР і ЗУНР став реальним втіленням споконвічної мрії українців про свою суверенну державу.