Сьогодні, 7 грудня, у світі відзначають День української хустки. Саме українська хустка об’єднує жіночі покоління і передається як родинна цінність від матері до доньки.

Сьогодні не часто можна побачити на сучасній жінці хустку. А дарма, адже хустка – це символ нашого народу, вона оберіг, що символізує любов та свободу, вірність традиціям і патріотизм. Свято української хустки сприяє збереженню та відродженню українських традицій. Тож відроджуймо, поважаймо, пропагуймо наші українські традиції – генетичні скарби нашого народу.

До Дня української хустки працівники відділу виробничої літератури підготували книжково-ілюстративну виставку «Долі пелюстки – мамина хустка».

Запрошуємо переглянути!

З метою популяризації фонду абонемента відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) пропонуємо нашим користувачам оглянути книжкову виставку лауреатів Нобелівської премії з літератури, таких як американський письменник, прозаїк Вільям Фолкнер, серед творів якого «Авесалом, Авесалом» (1936) – роман про події часів Громадянської війни в США, а саме про історію трьох родин американського Півдня; видання англійського письменника Вільяма Голдінга, зокрема його дебютний алегоричний роман «Володар мух» (1954) – антитезу дитячій пригодницькій книзі Роберта Майкла Беллентайна «Кораловий острів» (1858); дуже популярні в наш час твори колумбійського письменника-прозаїка, журналіста, видавця і політичного діяча Габрієля Гарсії Маркеса, зокрема твір «Сто років самотності» (1967), який вважається метафоричним описом історії Колумбії або Латинської Америки; романи німецького письменника Ґюнтера Ґрасса, серед яких «Широке поле» (1995), де події відбуваються у Берліні між падінням Берлінської стіни та возз'єднанням Німеччини, чим автор привертає увагу до панорами німецької історії від революції 1848 року до подій 1990 року; збірка автобіографічних есе польського поета, прозаїка, перекладача, есеїста, літературознавця, дипломата, юриста Чеслава Мілоша «Починаючи від моїх вулиць» (1985); дев'ятнадцять оповідань під назвою «Гра на багатьох барабанчиках» (2001) польської письменниці, есеїстки, сценаристки, поетеси, психологині Ольги Токарчук; повісті французького романіста, філософа, публіциста, одного з лідерів філософсько-мистецького напрямку екзистенціалізму Альбера Камю, зокрема «Сторонній» (1942) – втілення суті пошуку абсолютної свободи; цикл романів і драм французького письменника, музикознавця, театрознавця, мистецтвознавця Ромена Роллана та багато інших, яких не може охопити виставкова вітрина абонемента відділу. Ці твори можна позичати для домашнього читання терміном на місяць. Запрошуємо до вишуканого читання!

У великій читальній залі бібліотеки відкрилася виставка до 300-річчя Григорія Сковороди.

Григорій Савич народився в козацькій родині в с. Чорнухи на Полтавщині 3 грудня 1722 р. Навчався в Києво-Могилянській академії: студіював філософію, до якої мав неабиякі здібності. Мав також здібності до музики, співав у придворному хорі цариці Єлизавети І і грав на багатьох інструментах. Але сучасники відзначали особливу схильність Г. Сковороди до філософії та поезії, адже філософ тоді вважався універсальним вченим, передовсім – письменником. Тому його неодноразово запрошували викладати в духовних семінаріях, проте цінуючи передовсім свободу слова і думки, Григорій Савич не бажав враховувати зауваження вищого духовенства і надовго ніде не затримався. Уже у зрілому віці він остаточно вирішив позбутися всякого майна і обрав спосіб життя мандрівного філософа. Помер 9 листопада 1794 р. у маєтку свого приятеля Андрія Ковалівського у с. Пан-Іванівка (нині – с. Сковородинівка Золочівського р-ну Харківської обл.), де й похований. На пам’ятнику заповів написати: «Світ ловив мене, та не спіймав».

У відділі мистецької літератури з 2 грудня експонується книжково-ілюстративна виставка «Камертон української нації: митці захищають Україну».

З початком повномасштабної війни росії проти України кожен українець зробив свій вибір, як допомагати. Чимало українців взяли до рук зброю. Серед них і культурні діячі – музиканти, актори, письменники, поети, режисери, які ще кілька місяців тому збирали повні зали фанатів, влаштовували читання, презентували свої фільми, а тепер захищають нашу державу від російської армії.

Створений цикл документальних фільмів-новел «Культура vs війна», присвячених українським кінематографістам та митцям, що боронять Україну в лавах ЗСУ, де відображено кадри воєнного життя героїв, роздуми про власну трансформацію під час війни, переосмислення цінностей….

На нашій виставці кожен читач має можливість детальніше ознайомитись з видатними митцями, які зробили та роблять великий внесок у боротьбі за незалежність України. Серед них Олег Сенцов, Ярослав Пілунський, Ахтем Сеітаблаєв, Євген Тітаренко, Олександр Мавріц, Олег Шульга, Олександр Печериця, Євген Нищук, Павло Алдошин, Сергій Михальчук, Дмитро Коновалов та інші.

Запрошуємо на перегляд!