Вівторок, 01 серпня 2023, 10:21 |
Цього понеділка екскурсоводи Львова взяли участь у розмові про найвидатнішого львівського історика сучасності Ярослава Дашкевича. Як корінний львів’янин, він усе життя (крім 7 років тюрем і таборів) прожив у нашому місті, добре знав його та любив.
Батьками Ярослава були відомі історичні діячі – полковник УСС (київських) Роман Дашкевич і легендарна Олена Степанівна. По батьківські лінії вчений виводив свій родовід з князів Корибутів, про що нам нагадував масивний золотий сиґнет на його руці. Арситократичною була і його манера одягатися, і поведінка, і ставлення до жінок. Педант за натурою, він ніколи й нікуди не запізнювався, старанно готувався до кожного виступу, який завжди був зваженим, логічним і послідовним. Людина глибоких і обширних знань, чудовий знавець різних, у т. ч. й «мертвих» мов, він був єдиним в Україні знавцем вірмено-кипчацької мови, авторитетним знавцем і дослідником історії вірмен в Україні. Кандидатську «Україно-вірменські історичні зв’язки» він захистив у Єревані. Але перед тим, щойно закінчивши філфак ЛДУ, він 1949 р. був заарештований «за збереження й поширення антирадянської літератури». Побував у тюрмах Львова, Золочева, Києва, Харкова, Петропавловська, в таборах Карабаха й Казахстану. Після повернення до Львова (1956) був безробітним. З 1957 працював бібліографом Інституту суспільних наук, 1962 видав монографію про вірменські колонії в Україні ХV-ХІХ ст., а 1963 захистив кандидатську дисертацію. 1966 звільнений з роботи за вказівкою КДБ, знову безробітний. Далі працював у Музеї етнографії, в Історичному архіві, був безробітним. З 1990 працював у ІСН, а з 1992 створив і очолив Львівське відділення Інституту археографії. Помер 2010 р. у Львові, похований на Личакові.
|
Детальніше...
|
|
Понеділок, 31 липня 2023, 19:36 |
|
П'ятниця, 28 липня 2023, 16:04 |
28 липня у великій читальній залі нашої книгозбірні відбувся захід, присвячений Дню Державності України. Із вступним словом виступила завідувачка відділу великого читального залу Ольга Вахула. Присутні мали змогу переглянути фільм, у якому стисло висвітлено основні віхи історії України від найдавніших часів до сьогодення. Членкиня НСПУ і НСЖУ, поетеса і вокалістка Дзвенислава Чабан-Леус виконала авторський переклад з італійської мови пісні Liberta Аль Бано і Роміни Павер і продекламувала власні поезії «Криваве небо» і «Останній бій між світлом і ордою». Директор ЛОУНБ, історик Іван Сварник здійснив короткий екскурс в давню історію України – розповів про важливе значення міст Причорномор'я, Криму в нашій історії, наголосив, що Хрещення Володимира відбулося у Херсонесі (Крим). Працівниця нашого відділу Олена Лєтунова ознайомила усіх із книжковою виставкою, приуроченою до сьогоднішнього свята. Запрошуємо усіх бажаючих її відвідати.
|
Детальніше...
|
П'ятниця, 28 липня 2023, 11:44 |
Провідне коло Організації української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Українізація 1923 – 1932 рр.: національне відродження і московська політика».
Вступне слово на круглому столі подав завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич. Він визначив два світоглядні контексти обговорення теми: українізація як московський політичний обман, суттю якого була мета привернути українські національні сили до розбудови московської комуністичної імперії і проявити стан національної ідентичності українців для подальшого винищення провідних діячів і носіїв національної свідомості, та українізація як національне відродження в умовах тодішньої радянської дійсності. Довершенням українізації стали небачене в історії духовне піднесення нашої нації і небачений в історії людства московський терор над українцями. Українська національна культура сягнула світових вершин, а московське нищення творчої нації впало до найнижчих низин руйнації Божого світу. Протистояння народу-творця і народу-руйнівника є одвічним і кожен дає світові свої плоди, – зазначив доповідач.
|
Детальніше...
|
Середа, 26 липня 2023, 16:26 |
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 Наступна > Кінець >>
|
Сторінка 85 з 302 |