Про романтичну історію кохання славного художник Артура Ґроттґера й аристократичної панянки Ванди Монне чули певно всі львів’яни. 15 грудня її спробував проаналізувати історик Іван СВАРНИК, спираючись на статтю І. Чорновола й путівник C. Ніцєї Сmentarz Łyczakowski.

Він детальніше зупинився на другому періоді життя художника у Львові 1865-1867 рр. (спочатку він навчався тут 1848-1852 у гімназії). Підкреслив, що Артур був нашим земляком, народився 1837 р. в Отиневичах під Бережанами в заможній поміщицькій родині, вчився у Львові, Кракові в Академії Мистецтв (разом із Матейком, Млодницьким, Філіппі) й Відні. За акварель «Приїзд Франца-Йосифа до Львова» (1851) отримав іменну стипендію цісаря, за яку здобув чудову художню освіту. Прославився своїми циклами батальних творів на теми польського повстання «Польща», «Литва», «Варшава», «Війна» та ін. Більшість цих робіт зберігаються у Львівській галереї мистецтв. У Львові Ґроттґер належав до богемного гуртка, що сформувався навколо скульптора Паріса Філіппі (Млодницький, Шайноха, Марковський та ін.). Тут творча молодь обговорювала не лише мистецькі проблеми, але й суспільні, політичні питання, ситуацію поляків, поневолених Австрією, Росією і Пруссією і перспективи визвольної боротьби в Европі.

11 грудня, у Міжнародний день гір, у великій читальній залі відкрилась виставка фотопанорам відомого фотомитця та гірського туриста Леоніда Сніцарука, присвячена красі гір, які автор не лише знімав, а й особисто підкорював. На захід завітало надзвичайно багато людей: давні друзі, шанувальники гірських мандрів та просто поціновувачі якісної фотографії .

У вступному слові директор бібліотеки Іван Сварник наголосив, що це унікальна нагода зануритись у світ, який відкривається тільки тим, хто готовий підніматись вище – у прямому та переносному сенсі – та побачити світлини, народжені не випадковими подорожами, а десятиліттями відданості горам.

11 грудня у відділі мистецької літератури відбулась літературно-музична фейєрія «Святий Миколаю, ми тебе чекаємо!» за участю учнів Львівського державного музичного ліцею імені Соломії Крушельницької та Львівської школи мистецтв № 10 класу викладачів Наталії Рішко, Лідії Матвіїв, Ірини Мигаль-Вахов’як, Світлани Лаврентів, Андріана Сковронського та концертмейстера Олени Косик. Розпочала зустріч завідувач відділу Надія Письменна, яка розповіла про історію виникнення та традиції свята.

До 205-річчя від дня народження французького прозаїка, блискучого стиліста, який потужно вплинув на літературу, привівши за собою до неї низку талановитих авторів, одним з яких був Гі де Мопассан Гюстава Флобера (1821-1880), відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка презентує книжкову експозицію мовами світу фондової літератури його творів та критичного матеріалу про письменника.

Флобер хотів бути письменником із дитинства. У дев'ять років він перераховував романи, які хотів написати. Вів щоденник, у якому проявляється його критичне ставлення до суспільства. Він був невтомним трудівником і часто скаржився у листах до своїх друзів на те, яка напружена у нього робота. Він був дуже близький із племінницею Каролін Комманвіл та вів дружнє листування із Жорж Санд. Зрідка відвідував паризьких знайомих, серед яких були Еміль Золя, Альфонс Доде, Іван Тургенєв, брати Едмон та Жуль де Гонкур.

У ранньому періоді 1830-1840 років знаходиться у полоні «несамовитого романтизму». Написав такі твори «Танок смерті», «Мрії в пеклі», «Записки безумця». У вересні 1849 року Флобер закінчив першу версію роману «Спокуса Святого Антонія». Він читав роман вголос Луісу Буйє та Максиму дю Кану впродовж чотирьох днів, не дозволяючи їм переривати читання чи висловлювати свої думки, зауваження тощо. Наприкінці читання друзі порадили письменникові спалити рукопис у вогнищі й запропонували йому зосередитись на картинах повсякденного життя, а не на цілковито фантастичних постатях.