Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Патріарх Володимир (Романюк) в релігійному просторі нації».

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич подав контексти обговорення теми:

Історія сходження Патріарха Володимира.

Ідеологія українського націоналізму і московський ГУЛАГ у світогляді Патріарха.

Український патріархат як національна ідея.

Київський патріархат в історії.

Відхід від ідеї Київського патріархату і створення Православної церкви України.

Православні українці, — продовжував доповідач, — у світі не об’єднані в єдину Українську православну церкву і ми не маємо Київського патріархату. Закордонні українські православні церкви не належать безпосередньо до Православної церкви України, оскільки Томос про автокефалію ПЦУ визначає її юрисдикцію виключно межами України. Українці за кордоном переважно підпорядковуються Вселенському патріархату або місцевим помісним церквам.

18 грудня 2025 року Верховна Рада України ухвалила

Постанову №14203 про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026-2027 роках.

Метою Постанови є консолідація та формування історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті й належного відзначення та вшанування пам’ятних дат і ювілеїв.

Серед визначних дат у 2026 році:

170-річчя з дня народження Івана Франка та 160-річчя Михайла Грушевського.

450 років із часу заснування Острозької академії – першого закладу вищої освіти у Східній Європі.

50-річчя утворення Української Гельсінської групи.

120-річчя з дня народження поетеси та діячки ОУН Олени Теліги.

100-річчя з дня народження економіста і мецената Богдана Гаврилишина.

100-річчя з дня вбивства у Парижі Симона Петлюри.

У 2027 році ми вшануємо:

120-річчя з дня народження Головнокомандувача УПА Романа Шухевича.

90-річчя з дня народження лідера Народного Руху України В’ячеслава Чорновола.

130-річчя вченого, піонера космонавтики Юрія Кондратюка.

100-річчя легендарного футбольного клубу "Динамо" (Київ).

І, що надзвичайно важливо, ми згадуватимемо події сучасної російсько-української війни:

- 5-річчя битви за Київ та Харків.

- 5-річчя звільнення Херсона.

- 5-та річниця повномасштабного вторгнення рф.

У відділ мистецької літератури 18 грудня завітали студенти кафедри режисури та хореографії факультету культури і мистецтв Львівського національного університету ім. І. Франка та студенти кафедри хорового та оперно-симфонічного диригування факультету музикознавства, композиції, вокалу та диригування Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка. Завідувачка відділу Надія Письменна провела для студентів екскурсію відділом, ознайомила з історією бібліотеки, зокрема з історією відділу та його фондами. Великий інтерес у студентів викликали найновіші надходження в галузі хореографії, диригування тощо.

Запрошуємо у відділ мистецької літератури, що на вул. Князя Романа, 32, ознайомитись з цими виданнями.

17 грудня у відділі мистецької літератури відбувся музично-літературний вечір «„Заповіт” Тараса Шевченка та музика» до 180-річчя з часу написання вірша. Розпочалась зустріч з прослуховування запису «Заповіт» (музика Г. Гладкого) у виконанні Національного українського народного хору імені Г. Верьовки. Завідувач відділу Надія Письменна ознайомила користувачів з історією створення вірша. Написаний у 1845 році «Заповіт» Тараса Шевченка став не лише поетичним маніфестом свободи, а й потужним музичним символом українського народу. Його рядки звучать як готова мелодія – ритмічна, емоційна, сповнена сили й віри. Провідна ідея «Заповіту» отримала відгук у багатьох народів, що засвідчують його переклади 150 мовами світу. А пісенна природа цієї взірцевої Шевченкової поезії проявилася в широкому спектрі музичних інтерпретацій. На «Заповіт» українські й іноземні композитори написали близько 150 хорових творів – від акапельних, зі супроводом до сюїт, кантат і симфонічної поеми…