1 квітня до Дня бібліографії у відділі наукової інформації та бібліографії відбувся захід «Краєзнавство – наш пріоритет», у якому взяли участь студенти другого курсу факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. І. Франка.

Завідувач відділу І. Зінченко розповіла про основні засади краєзнавчої роботи. Презентувала розгорнуту книжкову виставку «Історія краю – історія нескорених», бібліографічні покажчики, які присвячені нашим краянам – учасникам національно-визвольних змагань ХХ ст., героям Майдану, АТО/ООС, Героям російсько-української війни, та інші краєзнавчі видання. Провідний бібліограф М. Гема ознайомила зі структурою ЗКК (зведеного краєзнавчого каталогу) та пошуку документів у ньому. Провідний бібліограф О. Григорчук провела майстер-клас з надання віртуальних довідок та пошуку літератури через електронну базу даних бібліотеки. Студенти отримали початкові практичні знання з організації краєзнавчої роботи відділу наукової інформації та бібліографії нашої книгозбірні.

Останнього березневого понеділка в бібліотеці, крім екскурсоводів, побувала й група військових, яких заінтригувала лекція І. СВАРНИКА про Героя Радянського Союзу Кузнєцова. Його могила на Пагорбі Слави й досі викликає нездоровий інтерес у москалів.

Історик спробував спростувати численні вигадки й помилки, які досі супроводжують цю суперечливу постать. Зокрема, в сучасній українській історичній енциклопедії помітний вплив радянських і російських творів. Досі не до кінця зрозуміле походження «героя»: він народився 1911 р. в с. Зирянка в заможній селянській старообрядській родині. Німецьку він буцімто освоїв завдяки вчительці й іншим знайомим. Насправді родина, очевидно, була німецькою (про це може свідчити псевдо «Колоніст»). Освіти у 2 технікумах здобути не встиг, був виключений, засуджений за «службову недбалість» і завербований спецслужбами (1932). Працював у різних установах, в т. ч. на Свердловському машинобудівному з-ді. Очевидно, допоміг викрити багато «ворогів», бо 1939 був переведений у контррозвідку центрального апарату НКВС (псевдо «Пух»).

28 березня у відділі мистецької літератури відбулась музична феєрія «Мистецькі тріумфи й тернистий шлях» до 70-річчя від дня народження Ігоря Білозіра (1955-2000). Розпочала захід завідувачка відділу Надія Письменна, яка розповіла про його життєвий та творчий шлях композитора і представила книжково-ілюстративну виставку «Пісенна скарбниця Ігоря Білозіра».

24 березня 2025 року Ігореві Білозіру, композитору, естрадному співаку, диригенту виповнилося б 70 років. А 28 травня 2025 року минає 25 років, як його не стало… На піснях Ігоря Білозіра, на музиці «Ватри» виховалось не одне покоління українців. Сама «Ватра» стала цілою епохою в житті української естрадної пісні. За написані музичні твори та популяризацію української пісні, активну участь у культурно-мистецькому житті Львова та України, плідну допомогу молодим виконавцям й талановитим дітям Ігореві Білозіру 22 серпня 1996 року було присвоєно високе звання народного артиста України.