Організація української нації «Держава», Українське національне середовище, Українське лікарське товариство у Львові та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Писемність в історії української цивілізації». У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич висловив такі проблемні питання українців:

- усвідомлення мови даної нам Богом як священної;

- навернення українців до мови предків є наверненням до Бога;

- визнання своєрідних форм української мови є визначальним у творенні нашої національної ідентичності;

- оборона історії української цивілізації – історії української писемності і державності від ідеологем греків і московитів про пізні початки писемності від Кирила і Мефодія та про єдину давньоруську мову.

6 листопада в читальній залі точилася цікава бесіда про чоловіка, який і досі стоїть між Королівським арсеналом і Успенською церквою. А колись жив на Краківській (нині цей дім не існує), друкував у Львові книги й помер у шпиталі Онуфріївського монастиря. Йдеться про Івана Федоровича, людину великих талантів і глибоких пристрастей. До Львова він приїхав з білоруського Заблудова, де працював у друкарні гетьмана Григорія Ходкевича. А туди перебрався з Москви, де очолював царську друкарню Івана Грозного.

Для нас Федорович (саме так він підписував книги, видані в Білорусі точніше в Великому Литовському князівстві й на наших землях) є видатним культурним діячем, письменником і просвітянином. Найважливішим з усього, що він друкував, був «Буквар» 1574 р., перший український шкільний підручник. Його вперше знайшли щойно 1954 р. в Бібліотеці Конгресу США. Згодом ще один примірник виявили в Лондоні. Мабуть, це найдорожча книга у світі.