Останнього березневого понеділка в бібліотеці, крім екскурсоводів, побувала й група військових, яких заінтригувала лекція І. СВАРНИКА про Героя Радянського Союзу Кузнєцова. Його могила на Пагорбі Слави й досі викликає нездоровий інтерес у москалів.

Історик спробував спростувати численні вигадки й помилки, які досі супроводжують цю суперечливу постать. Зокрема, в сучасній українській історичній енциклопедії помітний вплив радянських і російських творів. Досі не до кінця зрозуміле походження «героя»: він народився 1911 р. в с. Зирянка в заможній селянській старообрядській родині. Німецьку він буцімто освоїв завдяки вчительці й іншим знайомим. Насправді родина, очевидно, була німецькою (про це може свідчити псевдо «Колоніст»). Освіти у 2 технікумах здобути не встиг, був виключений, засуджений за «службову недбалість» і завербований спецслужбами (1932). Працював у різних установах, в т. ч. на Свердловському машинобудівному з-ді. Очевидно, допоміг викрити багато «ворогів», бо 1939 був переведений у контррозвідку центрального апарату НКВС (псевдо «Пух»).

28 березня у відділі мистецької літератури відбулась музична феєрія «Мистецькі тріумфи й тернистий шлях» до 70-річчя від дня народження Ігоря Білозіра (1955-2000). Розпочала захід завідувачка відділу Надія Письменна, яка розповіла про його життєвий та творчий шлях композитора і представила книжково-ілюстративну виставку «Пісенна скарбниця Ігоря Білозіра».

24 березня 2025 року Ігореві Білозіру, композитору, естрадному співаку, диригенту виповнилося б 70 років. А 28 травня 2025 року минає 25 років, як його не стало… На піснях Ігоря Білозіра, на музиці «Ватри» виховалось не одне покоління українців. Сама «Ватра» стала цілою епохою в житті української естрадної пісні. За написані музичні твори та популяризацію української пісні, активну участь у культурно-мистецькому житті Львова та України, плідну допомогу молодим виконавцям й талановитим дітям Ігореві Білозіру 22 серпня 1996 року було присвоєно високе звання народного артиста України.

Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Священний текст “І мертвим, і живим, і ненарожденним…” Пророка нації Тараса Шевченка у контексті української ідентичності та державотворення».

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич означив такі світоглядні акценти обговорення теми круглого столу.

Наша мова про священні тексти української нації.

Наша мова про священні тексти, з яких виростає правдива сильна українська національна ідентичність.

Як правдива національна еліта, мусимо думати про те, що триматиме нашу націю в прийдешньому, – а це передусім: національна ідея, священна героїчна історія і священні тексти.

Важливо укласти наші священні тексти, творячи символічний образ Храму української нації.

Наша повинність – двигнути проект «Посланія до нації» або священні тексти української нації.