16 жовтня у великій читальній залі була лекція історика Івана Сварника про зміни території Львова протягом століть.

Княжий город займав значно меншу територію, складався з укріпленого дитинця на горі над монастирем св. Онуфрія, посад на північних,західних і південних схилах Замкової гори й пригороддя, що доходило до Полтви за Оперним театром. Однак археологічні знахідки з тої доби були й на пл. Підкови, між Катедрою і Ринком та в інших місцях. Торговельним серцем міста був Старий Ринок.

У к. ХІІІ ст., коли Львів став столицею держави, німці заклали нинішню Ринкову площу, а в наступне століття спільно з русинами, вірменами й жидами заселили все середмістя. Так виникло місто в мурах площею 50 га. Воно мало 2 передмістя – Галицьке на півдні й Краківське на півночі. 1356 р., за привілеєм Казимира, місту не лише було повторно надано маґдебурзьке право, але з окреслено територію у 70, а згодом у 100 франконських ланів (2400 га). На цих теренах у ХV ст. виникли фільварки, що стали селами. Ціммерман заклав Голосько, Кльопер – Клепарів, Ґольдберґ – Кульпарків, Зоммерштайн – Замарстинів. Патриціям належали Вулька Камп’янівська, Сикстівка, Личаків. Сигнівка. Останнім (1503) виникло село Брюховичі. Розквіт міста припадає на к. ХVІ першу пол. XVІІ ст. Окрім згаданих фільварків і сіл, практично всі терени навколо середмістя були густо заселені. На поч. XVІІ ст. навіть почали споруджувати земляні укріплення навколо середмість (т. зв. лінія Беренса). Однак площу у 200 га з населенням у 30 тис.чоловік укріпити не вдалося.

Продовжуємо співпрацю з Інститутом права, психології та інноваційної освіти НУ «Львівська політехніка». 16 жовтня у великій читальній залі професорка Лілія Ярмол провела семінар «Проблеми юридичного забезпечення прав людини» для студентів-правників. Викладачка охарактеризувала основні проблеми у сфері реалізації прав людини в умовах воєнного стану в Україні та шляхи їх вирішення. Кожен охочий міг висловитися та отримати відповідь на запитання, яке його зацікавило.

Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Ідеї народництва Михайла Павлика».

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич висловив світоглядні думки про ідею народництва в українській національної історії; про подвижництво народників і подвижника Михайла Павлика – громадського та культурно-освітнього діяча, письменника, публіциста, видавця, бібліографа, перекладача, історика, філософа, фольклориста, етнографа; про потребу етнокультурного закорінення українців в духовні спільноти такі, як батьківщина, родина, держава, нація; про потребу жертовної праці на ниві рідної культури; про потребу новітнього просвітництва для народу й для провідної верстви, яке актуальне й сьогодні в контексті піднесення нації, збереження традиції, тривання ідентичності, наповнення народною потугою держави та сповнення місії світового українства.