Четвер, 15 серпня 2024, 14:43 |
12 серпня у великій читальній залі всі охочі могли почути розповідь історика Івана Сварника про собор св. Юра у Львові – головний храм не лише нашого міста, а й Галичини.
Перекази (їх подає хроніст Зиморович) стверджують, що храм заснував князь Лев Данилович для свого стрия Василька, який захотів стати ченцем. Як каже хроніст, попередньо князь убив дракона, який жив у печері під горою. Очевидно, це просто тлумачення відозви церкви – св.. Юрія-змієборця. Однак І. Крип’якевич в «Історичних проходах» нотує, що печера існувала ще в ХVIII ст. Первісна церква була дерев’яною і згоріла 1340 р. під час захоплення Львова краківським князем Казимиром. Однак її швидко відбудували. З 1341 р. до нас дійшла унікальна пам’ятка – церковний дзвін з написом «В літо 6849 соліян би колок сии святому Юрью при князи Дмитріи игуменом Євфимьем а писал Скора Яков». Згаданий князь – Дмитро-Любарт з литовської династії Гедиміновичів. Напис також свідчить, що церква була монастирською. Як виглядала ця церква невідомо. Збереглося зображення (на портреті Атаназія Шептицького) мурованої церкви, будівництво якої почали 1363 р., а завершили 1437. Це була невелика монастирська церква, мабуть триконхова, з крутим двосхилим дахом, з невеликим ліхтарем по центру. З 1539 р., коли на владичому престолі опинився Макарій Тучапський, церква була і монастирською і катедральною.
|
Детальніше...
|
|
Понеділок, 12 серпня 2024, 00:00 |

|
Вівторок, 06 серпня 2024, 15:10 |
5 серпня екскурсоводи зацікавлено слухали розповідь Івана СВАРНИКА про місця, пов’язані у Львові з митрополитом Андреєм. Перше з них – Бернардинський монастир, точніше колишній костел св. Андрія, до метричних книг якого 29 липня 1865 р. внесено запис про хрещення Роман-Марії-Александра графа Шептицького. Однак в мережі є скан аналогічного свідоцтва з костелу Брухналя – найближчого до Прилбичів містечка.
Останнє місце – собор св. Юра, в підземеллі якого з 1944 р. спочивають останки великого митрополита. Сам собор будували славні попередники, також Шептицькі, у ХVIII ст. А поруч – митрополичі палати, де кир Андрей жив майже півстоліття, після того, як 12 січня 1901 р. був висвячений на галицького митрополита. Тут була його приватна бібліотека, особистий архів. Тут вчилися українські студенти, яким митрополит не лише дозволяв користуватися його книгами й рідкісними альбомами, придбаними у Відні, Римі, Парижі, а й особисто розповідав про мистецькі шедеври та їх авторів.
Ще одним місцем, де о. Андреєві випало жити кілька років, є Онуфріївський монастир. Тут Шептицький був ігуменом з 1896 р. При монастирі була багатюща василіанська бібліотека й архів, цікавий для Шептицького. Ігумен далеко не завжди був у монастирі – протягом 1898-1899 рр. він викладав богослов’я у Христинополі.
З 1901 р., вже як митрополит, Шептицький став депутатом Галицького сейму (нині це університет ім.. І. Франка). Він не раз виступав на засіданнях, зокрема в справі українського університету у Львові, на що поляки погодилися, врешті, 1914 р., однак справі завадив початок війни.
|
Детальніше...
|
Вівторок, 06 серпня 2024, 00:00 |

|
Вівторок, 30 липня 2024, 12:19 |
29 липня у великій залі бібліотеки точилася бесіда про трагічну сторінку нашої галицької історії – героїчну загибель Ольги Басараб 12 лютого 1924 року.
Ольга з Левицьких Басараб прожила недовге – 34 роки – але насичене й активне життя. Вона народилась у Підгородді біля Рогатина 24 липня 1889 р. в священничій родині. Рано залишилася сиротою. Закінчила Дівочий інститут у Перемишлі. Під впливом брата Северина стала активною діячкою «Пласту». Напередодні І Світової війни разом із О. Степаніною й Г. Дмитерко стала організаторкою жіночої чоти УСС. Активно працювала в Комітеті допомоги пораненим і полоненим українським воякам у Відні й Комітеті допомоги цивільному населенню. Збирала пожертви, медикаменти, працювала у шпиталях. За харитативну діяльність нагороджена медаллю міжнародного Червоного Хреста. 1914 одружилася з Дмитром Басарабом, якого мобілізували до австрійського війська. 1915 він загинув на Італійському фронті. Також допомагала Міністерству закордонних справ УНР. Після війни закінчила Торговельну академію у Відні. Повернувшись до Львова, працювала в Ревізійному Союзі українських кооперативів. Також була в Головній управі «Союзу українок», у «Кружку любителів Львова», з 1923 в УВО.
|
Детальніше...
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Наступна > Кінець >>
|
Сторінка 15 з 111 |