18 липня екскурсоводи й інші відвідувачі бібліотеки мали сатисфакцію здійснити віртуальну подорож замками, фортецями, городищами й іншими оборонними місцями України слідом за відомим ученим Орестом Мацюком (1932-1999).

Орест народився у Трускавці в родині вчителя Ярослава Мацюка і міщанки Розалії Гладкої, однак батьки досить швидко розійшлися, і Орест жив у діда й баби в Трускавці. В маминій родині були відомі борці за Україну, отож хлопець виріс патріотом, але шанував і поляків, австрійців, жидів, з якими ріс у Трускавці. Згодом здобув добру освіту – навчався в Інституті фізкультури (з дитинства був добрим спортсменом), потім у Сільськогосподарському інституті в Дублянах, здобув фах економіста сільського господарства. Працював за фахом у Золочеві, та коли його дружина отримала роботу у Львові, перебрався туди. І здійснив свою мрію – потрапив у Історичний архів. Тут під опікою старших колег навчився усіх тонкощів складної роботи з давніми й новими документами і працював усе подальше життя, пройшов усіми щаблями архівної практики аж до директора архіву.

Провідне коло Організації української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели поетичний семінар «Призначення поета: Євген Плужник і Василь Стус».

Вступне слово на семінарі подав завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич. Він визначив контекст обговорення вказаної теми — жертовний шлях українських поетів від пророка нації Тараса Шевченка до Євгена Плужника та Василя Стуса та підкреслив визначальну суть призначення поета — улюблений поет, як і улюблений син, для Бога той, що йде на самопожертву задля навернення Божого світу української нації. Промовець також проілюстрував пропоновану тему читанням високих зразків поетичних текстів Євгена Плужника та Василя Стуса про український світ розстріляного відродження й уярмлений у «тюрмі народів» та незламний український світ шістдесятників.

Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели науковий семінар на пошанування Бориса Грінченка – письменника, літературознавця, фольклориста, мовознавця, громадського й культурного діяча: «Борис Грінченко у творенні української національної ідентичності».

Вступне слово на семінарі виголосив завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич. Він висловив ряд таких світоглядних думок про національний шлях Бориса Грінченка.

Неповторний символічний образ ще одної української людини, подвижника нації виростає в нашому баченні від образу народного учителя до величного образу Учителя української нації, співтворця національної ідентичності.

Знакові сліди Учителя нації – народний учитель на Харківщині та Катеринославщині (1881 – 1894 рр.), редактор газети «Громадська рада» (1902 р.), журналу «Нова громада», один із засновників «Братства тарасівців» з ідеологами націоналізму Миколою Міхновським та Юрієм Липою (1891 р.), лідер Української демократичної партії (1904 р.), згодом Української радикальної партії (1905 р.), голова Всеукраїнської учительської спілки (1905 – 1907 рр.), голова товариства «Просвіта» (1906 – 1909 рр.), засновник разом із дружиною Марією видавництва імені Бориса Грінченка на кошти письменника та мецената Івана Череватенка.

9 червня 2023 р. в Збаразькому замкові з ініціативи Національного заповідника «Замки Тернопілля» відбувся великий круглий стіл «Замки, джерела, архіви. Дослідницький аспект», присвячений Міжнародному дню архівів. Його учасниками значною мірою були архівісти з усієї України, а в замкових залах була влаштована виставка архівних документів про історичні місця Тернопільщини (переважно замки й палаци). Особливістю заходу був змішаний характер представництва – багато доповідачів виступали в on-line режимі. Великий інтерес викликав виступ Світлани Павленко з Дніпра, яка перебуває на стажуванні у Манітобському університеті, про цифрові архіви Японії.