Вчора на семінарі "Небезпеку видно не одразу" більшість присутніх ствердно відповіли, що з ними такого не станеться. Хтось аргументував, що має професійний досвід/знання з цієї теми, хтось сказав, що одягається не виклично, тому її не викрадуть для сексуальної експлуатації, хтось запевнив, що є оптимістом, тому ця проблема омине.

Та як демонструє статистика, більшість людей, які потрапили у різні види торгівлі людьми (трудова, сексуальна експлуатація, порноіндустрія, втягнення у військові конфлікти/жебрацтво, примусове донорство/сурогатне материнство) і освіту мають вищу, зокрема, юридичну, і і поводилися/одягалися не виклично, і оптимістично (скоріше наївно) вірили, що з ними такого не може статися.

Бо чують про такі речі переважно у новинах, фільмах і сприймають як щось віддалене. В той час, як у сусідній квартирі може бути розташована підпільна порностудія. Вербування теж не завжди виглядає загрозливо, а лише як пропозиція заробити немалі гроші.

7 грудня, у Всесвітній день української хустки, до нашої бібліотеки завітали студенти 1-го курсу Інституту права, психології та інноваційної освіти НУ «Львівська політехніка» на чолі з професоркою Лілією Ярмол. Директор бібліотеки Іван Сварник розповів студентам про історію будівлі, а завідувачка великого читального залу Ольга Вахула провела екскурсію відділами бібліотеки та ознайомила студентів з правилами обслуговування у читальних залах. Лілія Ярмол щиро подякувала за теплу зустріч, а студенти мали змогу записатись та стати повноцінними користувачами книгозбірні.

У ювілейні дні Григорія Сковороди, 5 грудня, до відділу абонемента бібліотеки завітало чимало гостей, особливо молоді. Прийшли, аби послухати мудрих людей, поспілкуватися й перейнятися високим духом українського мислителя.

Історик Іван СВАРНИК зробив огляд історичних подій епохи Сковороди. Наголосив, що майбутній філософ народився у козацькій родині Лубенського полку саме в той час, коли наказним гетьманом став легендарний Павло Полуботок. Котрий сміливо протистояв тиранії Петра І, за що, разом із соратниками, був ув’язнений у Петербурзі. Данило Апостол, як досвідчений полководець і поміркований політик, намагався відстояти автономію України і провів важливу для економіки України справу – «генеральне слідство про маєтності» (1729-1731). Так само велике значення мала кодифікація законів Чуйкевича (1743), а також судова реформа (1763), здійснена вже за гетьманування К.Розумовського. Отож наш мислитель формувався в атмосфері вільного й демократичного життя Гетьманщини. У другій половині свого життєвого шляху став свідком ліквідації полкового ладу на Слобожанщині (1765), де працював педагогом, знищення Січі (1775) й цілковитого скасування автономії й козацького ладу та запровадження кріпацтва (1783). Однак ці зміни були зовнішніми й не могли похитнути гуманістичного світогляду духовно вільної людини.