15 січня до бібліотеки завітав зі своїм доробком письменник із Сумів, очільник Сумської організації Конгресу літераторів Україниі й голова літературно-мистецького об’єднання «Творча альтанка» Микола Ремньов. Народжений на Сумщин 1948 року, він навчався і працював у різних регіонах Союзу, в т. ч. й у Сибіру. Здобув філологічну освіту в Одеському університеті. На журналістську роботу його послали в Курську область, з 1980 повернувся до Сумів. Працював журналістом, був директором видавництва «Джерело». Літературою займався зі шкільних років, однак писав свої оповідання, як сам висловився, «у стіл». Основним заняттям філолога була журналістика. Публікувати його почали досить недавно. Він автор понад десятка прозових книг – романів, оповідань, однієї п’єси. Письменник подарував нашій книгозбірні 4 свої прозові книги й 1-й випуск літературно-мистецького альманаху «Творча альтанка» з творами сумчан – А. Батуріної, М. Балабана, А. Бігуненка, Т. Лісненко, прозою М. Ремньова, О. Нестеренко та ін.

12 січня у відділі мистецької літератури відбулась кіноподорож «Митець за покликанням» до 100-річчя від дня народження вірменського та українського кінорежисера Сергія Параджанова (1924-1990).

Завідувач відділу Надія Письменна представила кілька книжково-ілюстративних видань про кінорежисера та частково ознайомила з його творчістю. Сергій Параджанов увійшов в історію кіно як режисер з яскравим та самобутнім індивідуальним стилем, як творець унікальної кіно мови, що ґрунтується на поетичних символах і метафорах. Не дивно, що його фільми завжди викликали неабияку зацікавленість у кінокритиків та кінознавців – вони живили й живитимуть надалі полемічні суперечки, є приводом для поглибленого вивчення. З Україною пов’язана значна частина творчої біографії Сергія Параджанова. Тут він створив фільми, серед яких «Наталія Ужвій», «Золоті руки», «Думка» (всі – 1957 р.), «Перший парубок» (1958), «Українська рапсодія» (1961) «Квітка на камені» (1962, у співавторстві з Анатолієм Слісаренком) та ін.

Організація української нації «Держава», Українське національне середовище, громадська організація «Міждисциплінарні філософські студії «Ентазис» та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Символічний простір нації: Степан Бандера».

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич висловив світоглядні думки про потребу українців говорити про символічний простір нації і, зокрема, про символ нації – Степана Бандеру:

маємо мислити поняттями символічного і священного простору у контексті національної історії, культури, віри;

маємо творити національний пантеон діячів і героїв, аби наша ідентичність мала осмислений образ як носія історичного минулого, культурних цінностей, світогляду і традиції предків;

маємо розбудовувати український символічний та священний простір, уповні осягнути нашу священну історію, святу землю, святі образи національної історії, українські території, простір і небо, і українську душу, створену Богом;

10 січня у відділі мистецької літератури відбувся музичний вечір «Гармонія таланту» до 75-річчя від дня народження Ігоря Кушплера (1949-2012), українського оперного співака, педагога. Розпочала зустріч завідувач відділу Надія Письменна, вона представила книжково-ілюстративну виставку та ознайомила з творчістю співака.