З нагоди 90-річчя від дня народження видатного українського філолога, архівіста й археографа, багатолітнього голови НТШ та головного редактора Енциклопедії НТШ Олега Купчинського у великій читальній залі нашої книгозбірні розгорнуто виставку «Дослідник історичних джерел».

На виставці експонуються найважливіші праці з наукового доробку ученого. Це п’ятитомне видання вибраних статей та матеріалів, серед яких «Студії з історії української мови та ойконімії», «Прикладна архівістика та спеціяльні історичні дисципліни», «Відомі та маловідомі постаті національної науки й культури», «Наукове Товариство ім. Шевченка: дослідження, матеріали» та «Видатні особистості української і закордонної науки й культури ХІХ – початку ХХІ сторіч», а також томи Енциклопедії НТШ, двотомний збірник «До джерел» на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя, бібліографічний покажчик наукових праць ученого, низка статей у періодичних виданнях тощо. Представлено також статті інших відомих дослідників про наукову спадщину О. Купчинського. Окрасою виставки стала найфундаментальніша праця історика «Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ – першої половини ХІV століть» (2004).

Запрошуємо всіх охочих переглянути нашу виставку.

20 травня, безпосередньо після 90-річчя Олега Купчинського, екскурсоводи й інші бажаючі вислухали розповідь Івана Сварника про нашого славного земляка, незмінного редактора «Записок» НТШ й Енциклопедії НТШ.

Як науковець Олег Купчинський сформувався в Історичному архіві, де працював протягом 1960-1978 років. Туди він прийшов незабаром після закінчення університету (1958), де здобув фах українського філолога. А вже 1961 р. на базі архіву акад. Крип’якевич організував семінар з архівознавства й спеціальних історичних дисциплін. До участі в ньому залучив архівну молодь – О. Мацюка, Я. Сеника, О. Маркевича, Е. Ружицького, О. Купчинського та ін. Олегові порадив зайнятися ономастикою. Отож перші публікації дослідника стосувалися географічних назв населених пунктів на –ичі. На думку молодого вченого вони походили з ранньослов’янської доби (5-6 ст.) й були свідченням давніх процесів заселення краю предками українців. Згодом хронологічні рамки дослідження охопили ХІV-ХVІ ст. й базувалися на актах гродських і земських судів. Не оминув учений і Йосифінську й Францисканську метрики ХVIII-XIX ст. Про рівень досліджень О. Купчинського може свідчити його участь у всесоюзній конференції архівістів СРСР у Москві.