Провідне коло Організації української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Українізація 1923 – 1932 рр.: національне відродження і московська політика».

Вступне слово на круглому столі подав завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич. Він визначив два світоглядні контексти обговорення теми: українізація як московський політичний обман, суттю якого була мета привернути українські національні сили до розбудови московської комуністичної імперії і проявити стан національної ідентичності українців для подальшого винищення провідних діячів і носіїв національної свідомості, та українізація як національне відродження в умовах тодішньої радянської дійсності. Довершенням українізації стали небачене в історії духовне піднесення нашої нації і небачений в історії людства московський терор над українцями. Українська національна культура сягнула світових вершин, а московське нищення творчої нації впало до найнижчих низин руйнації Божого світу. Протистояння народу-творця і народу-руйнівника є одвічним і кожен дає світові свої плоди, – зазначив доповідач.

24 липня в читальній залі зійшлося значно більше слухачів, ніж зазвичай, на лекцію Іван Сварника про «весну народів». Адже події, про які мовилося, охопили всю Європу. Революції відбулися в Сицилії, Франції, Німеччині, Австрії, Угорщині, Сардинії, Неаполі, Венеції та інших країнах. Причиною було прагнення народів позбутися феодальних пережитків, які гальмували прогрес, трансформувати державний лад і домогтися демократичних реформ та втілити принцип самовизначення націй. Найбільших успіхів домоглися угорці на чолі з Кошутом, які проголосили незалежність Угорщини й були самостійними понад рік. Австрії вдалося знову підкорити Угорщину лише 1849 р. за допомогою Росії. Значними були й успіхи французів, німців, італійців. Натомість польське повстання у Кракові було розгромлене. Але завдяки значним впливам у Відні польські аристократи домоглися певних успіхів у Галичині, де намісником (губернатором) став перший поляк – В. Залеський.