4 листопада у великій залі бібліотеки Іван СВАРНИК розповів про історію товариства «Просвіта» і його роль для галичан.

Ситуація в галицькому селі другої пол.. ХІХ ст. була складною. Воно потерпало від малоземелля, злиднів, неписьменності й пияцтва. Зарадити цим лихам народу вирішило українське студентство. Молоді народовці А. Вахнянин, Ю. Романчук, О. Огоновський, Ю. Лаврівський, о. Стефан Качала та ін. 1868 р. заснували у Львові товариство «Просвіта», покликане нести освіту й культуру в українське село. Для цього спочатку у Львові й околиці, а далі й по селах (першим було с. Бортники) молодь закладала читальні з бібліотеками, аматорськими театральними гуртками, хорами, навколо яких поступово згуртувалися селяни. Важливу роль при цьому відігравали священники, які часто були ініціаторами створення читалень. Матірня «Просвіта» налагодила масове видання дешевої літератури для читалень – художньої, науково-популярної, пізнавальної. Згодом почала виходити й газета «Письмо з Просвіти», журнал «Аматорський театр», щорічні календарі. До видань включали твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Марка Вовчка, Стефаника, переклади з європейських мов. Активно працювали для товариства як галицькі, так і наддніпрянські письменники. Коштами допомагали меценати – С. Качала, М. Грушевський, А. Дубравський та ін. З поширенням мережі читалень виникли повітові філії «Просвіти» в Золочеві, Рогатині, Бродах та ін. містах.

Музика – це розум, втілений у

прекрасних звуках…

1 листопада у відділі мистецької літератури відбулась музична терапія «Лікування музикою, враховуючи особисті потреби і можливості дітей та дорослих». Тренінг провела старший викладач Львівської школи мистецтв №10 Олена Абаєва (фортепіано).

Завідувач відділу Надія Письменна розповіла, що ще в папірусах жерців стародавнього Єгипту згадується про те, що музика впливає на організм людини. У III столітті до н. е. в Парфянському царстві існував музично-медичний театр, де за допомогою спеціально підібраних мелодій лікували від туги, депресії, нервових розладів і навіть від укусів тарантула. Відтоді до нас дійшла мелодія танку «Тарантела», яка, за легендою, і була призначена для цього. Нині танок вважається італійським народним. Ескулап, який вважався у стародавніх греків богом медицини, був також неабияким музикантом, а Орфей – цілитилем.

До 100-річчя від дня народження польського поета, драматурга, есеїста Збіґнєва Ґерберта (1924-1998) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка провів разом із ліцеєм № 10 ім. св. Марії Магдалени м. Львова черговий урок польської літератури в книгозбірні, цього разу під гаслом «Час на дотик». Урок літератури проводила магістр полоністики, бібліотекар відділу Мирослава Кіт польською мовою. Представлені на відео місця перебування родини Гербертів, різновид діяльності та уподобань майбутнього поета, подробиці його першого кохання, здібності до малювання не відображаються у літературній програмі ліцею, тому ліцеїсти дізналися про Збіґнєва Герберта досить багато невідомих фактів. Їм було запропоновано розмалювати малюнок кота Збігнєва Шу-шу, вгадувати, а потім зачитувати відповіді поета на суспільні та життєві питання, читати досі незнайомі їм поезії, навіть записувати на диктофон бажаючих залишити у фонотеці книгозбірні озвучені ними улюблені вірші поета.