Провідне коло Організації української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл: «Українська дума і пісня у світі»: наукова спадщина Григорія Нудьги».

Вступне слово про видатного українського літературознавця, фольклориста, критика, подвижника української національної культури Григорія Нудьгу виголосив завідувач відділу україніки Євген Салевич.

Слово на круглому столі мали відомий письменник, перекладач,науковець Андрій Содомора, доктор історичних наук, поет Петро Шкраб’юк, директор ЛОУНБ, історик Іван Сварник, професор мистецтвознавства Роман Яців, професор фольклористики Ганна Сокіл, культурна діячка, голова товариства імені Олени Теліги Тетяна Шаленко, культурний діяч, оперний співак Роман Ковальчук, кандидат філософських наук Віктор Маринюк, заступник голови благодійного фонду імені Григорія Нудьги Тарас Галич.

105 років тому, 29 січня 1918 року, юні герої зробили неможливе ціною власного життя. Зі сходом сонця на Чернігівщині відбувся бій під Крутами. Сотня молодих українських хлопців зупинила більшовицьку навалу, яка насувалась на Київ, на чотири дні. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин. Цей бій став одним із символів незламності українського народу за свою свободу і незалежність.

26 січня у відділі мистецької літератури відбувся перегляд книжково-ілюстративної виставки «Відданість жанру» до 120-річчя від дня народження українського композитора Юлія Мейтуса (1903-1963) за участю соціальної групи з Львівського міського територіального центру під керівництвом Юлії Клим.

Завідувач відділу мистецької літератури Надія Письменна розповіла про композитора та ознайомила з нотними й монографічними виданнями.

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, народний артист України Юлій Сергійович Мейтус (1903-1997) увійшов в історію української музики насамперед як видатний оперний композитор. У його творчому доробку 17 опер, зокрема «Украдене щастя», «Вітрова донька», «Ярослав Мудрий» та інші, симфонічні, вокально-симфонічні твори (кантата «Клятва»), понад 200 романсів, балад, обробок народних пісень, музика до 50 драматичних вистав та кінофільмів.

З 25 січня до 1 лютого у відділі мистецької літератури експонується книжково-ілюстративна виставка «Яскравий музичний талант» до 160-річчя від дня народження Остапа Нижанківського (1863-1919), українського композитора, диригента, педагога.

Найповніше митець реалізував себе в традиційних для галицької музики жанрах – духовних і світських хорах, солоспівах, вокальних ансамблях, обробках народних пісень – українських, інших слов’янських народів, які збирав у окремі «В’язанки». У його вокальній та хоровій творчості переважають сильні драматичні почуття, різкі контрасти, інтенсивна гра музичних барв. Саме тому йому були такими близькими вірші Тараса Шевченка, на які він створив справжні вокальні «перлини» – солоспіви «Вітер в гаю» та, особливо, «Минули літа молодії».

Як у людині, в Остапа Нижанківському надзвичайно гармонійно поєднались гарна зовнішність, лагідна вдача та вроджена шляхетність. Богдан Лепкий описав його як красеня, «якому рівного нелегко знайти. Високий, стрункий, синьоокий, легко скучерявлена чуприна. Розмріяні очі під цвікером, на устах нерозгадана усмішка – мистець».

Запрошуємо користувачів на перегляд та більш детальне ознайомлення з творчістю композитора.