Організація української нації «Держава» та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Територіальні громади в Україні. Проблемні питання малих україн».

У вступному слові представник ОУН «Держава», завідувач відділу україніки ЛОУНБ Євген Салевич висловив головну для українців тему тривання нації в контекстах занепаду та розбудови. Він наголосив на потребі світоглядної орієнтації, на одну прийдешність для усіх представників нашої нації, бо море азійської або іншої експансії однаково затоплятиме і хатини, і палаци, а вторгнення молодих сильних пасіонарних мігрантів може стати катастрофічним для існування нашої нації, яка все менше народжується. Тому творення сильної української нації – наш спільний інтерес і спільна відповідальність перед нацією як Божим творінням.

…Протести розпочалися 21 листопада 2013 року як реакція на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом і значно поширилися після силового розгону демонстрації в Києві вночі 30 листопада. Протести, які з кінця 2013 року відбувалися у формі мітингів, демонстрацій, студентських страйків, та протидія з боку влади призвели до відкритого силового протистояння, яке надалі переросло у Революцію гідності.

Диякон Михайлівського собору в Києві Іван Сидор згодом згадував: «Отримав благословення у намісника монастиря ігумена Агапіта і побіг на дзвіницю. Як бити на сполох, не знав, адже останній раз таке відбувалося в 1240 році, коли під Києвом стояла татаро-монгольська орда. Але постарався вкласти в передзвін всю душу і дзвонив так сильно і так довго, щоб все місто почуло і прийшло на Майдан... Я почав втрачати сили ще до кінця першої години. Добре, що мені на допомогу прийшли студенти. За чотири години ми вшістьох порвали чотири троса на дзвонах! У мене встигли нарости і полопатися криваві мозолі, стер собі руки в кров, але болю майже не помічав...»

Макс Вебер народився в середині 19 ст. і його розвиток як людини співпав з важливими змінами в суспільстві і з процесом значного переосмислення людьми всього світового устрою. Музика митця зрозуміла не лише в Німеччині а й у всьому світі.

У відділі мистецької літератури експонується книжково-ілюстративна виставка з 17 до 26 листопада «Романтизм Карла Вебера» до 235-річчя від дня народження німецького композитора, піаніста, музичного письменника (1786-1826)

До Міжнародного дня толерантності, який відзначається 16 листопада в усьому світі, відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка запрошує на книжкову виставку мовами світу, де полілог про культуру і політику акцентує на проблемах сексизму, динаміки міжкультурної комунікації, народів і стереотипів, релігійного плюралізму для Східної та Центральної Європи, культурної спадщини та туризму, розмірковує про опис та природу життя жінки, новий парадокс для японських жінок: більший вибір, більша нерівність, соціальну етику: мораль і соціальна політика, геронтологію, постулати ЮНЕСКО, фактично що залишиться і що буде. Міжнародний день толерантності запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, сексуальної орієнтації, етносу або кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього. Сьогодні, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту прав людини, Україна та її суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що толерантність — це ознака нашого життя. Навчання починається з дітей, яких варто вчити не просто бути «такими як усі», а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію. Тож ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів ООН. Замовити виставкову літературу можна за тел.: 255-36-27.