З нагоди 185-річчя від дня народження французького живописця Поля Сезанна (1839-1906) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) презентує художню експозицію книжок і альбомів імпресіоністичного та постімпресіоністичного напрямків. Мистецька спадщина художника становить близько 900 робіт олією і 400 акварелей, не рахуючи малюнків та ескізів. Ніхто не може підрахувати кількості робіт, знищених, як недосконалі, самим художником за роки його довгого творчого шляху. Близько 170 картин Поля Сезанна являють собою портрети, автопортрети, близько 200 — натюрморти з фруктами, помітне місце в його спадщині займають також пейзажі. За життя Поль Сезанн не був визнаний і зазнав нищівної публічної критики, але після смерті став одним із найвизначніших художників XIX століття. Твори Поля Сезанна зберігаються у багатьох музеях світу, таких як Лувр, Музей д'Орсе, Музей мистецтва Метрополітен, Музей сучасного мистецтва, Національна галерея мистецтва, Нова пінакотека, Ермітаж. Його полотна представлені в приватних зібраннях у Швейцарії, США, Франції, Україні (наприклад, у Зібранні-колекції образотворчого мистецтва Градобанку). Запрошуємо до огляду!

22 січня ми згадуємо дві вагомі події в українській історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки і Акт Злуки українських земель. 106 років тому, 22 січня 1918 року, УНР проголосила незалежність і боролась за право бути «самостійною, суверенною державою українського народу». Саме цей факт руйнує твердження московитської пропаганди, ніби Української держави не існувало, і її вигадав ленін зі своїми посіпаками.

22 січня 1919 року відбулося об’єднання українських земель в одній державі, які були розділені кордонами тогочасних імперій. Сьогодні, через трохи більше ніж століття, ми як ніколи об’єднані у відстоюванні своєї незалежності і свободи на тлі запеклої боротьби проти російської агресії. московія знову намагається знищити українську державність і окупувати нашу землю. Тож так важливо залишатися монолітними в боротьбі проти ворога. А після перемоги над російським агресором Україна остаточно утвердить свою соборність.

До 200-річчя від дня народження англійського письменника, драматурга, популярного у Вікторіанську епоху, автора 30 романів, понад 60 оповідань, 14 п'єс, засновника детективного жанру Вілкі Вільяма Коллінза (1824-1889) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) демонструє книжкову експозицію мовами світу «Я йду і залишаю вам на пам’ять власну репутацію», яка розгортає палітру найвідоміших творів Коллінза таких як романи «Жінка в білому» та «Місячний камінь». Книжки видаються додому на місячний термін. Українською мовою роман «Жінка у білому» переклав Олександр Мокровольський, а «Місячний камінь» – Леонід Суярко.

Вілкі Коллінз був одним із найближчих друзів Чарлза Діккенса, кілька його романів побачили світ у журналах, які видавав Діккенс. Вони разом працювали над низкою творів, і деякі з п'єс Коллінза були поставлені драматичною трупою Діккенса. Він народився у Мерілебоні, на півночі лондонського Вестмінстера, і його називали батьком британського детективу. Британці чудові в усьому: у законодавстві мод, у побудові й керуванні сучасною імперією, у розбудові, а потім відпущенні на волю колоній, у поєднанні королівсько-республіканського феномену та релігій, у намаганні дотриматися здорового балансу на користь Британії у війнах, які провадять всі решта її конкурентів. Вони – генії безкровних (чи майже безкровних) революцій та шахтарських страйків, у розбудові флоту, у народженні буржуазії, у торгівлі рабами, а також і в скасуванні рабства. Навіть у літературі британський голос не менш відчутний, ніж дзвони відомого Біг-Бена. Правдива британська лепта навіть у такій царині як детектив – безумовна. Будь-який твір справжнього британського митця – це передовсім магія.

До 90-річчя від дня народження польського письменника, сценариста Марека Гласка (1934-1969) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка підготував книжкову виставку під титулом «Наступний до Раю» автора гострокритичних, безвихідних за світовідчуттям новел і повістей «Всі відвернулися» (1963), «Обернений в Яффі» (1966), роману «Сова, дочка пекаря» (1968) та автобіографічної книги про початок шляху «Красиві, двадцятирічні» (1966). Надзвичайно цікаво читати фондові маловідомі оповідання і критичні матеріали про цього ексцентричного автора. Запрошуємо до перегляду!

У дитинстві Марек Гласко гостро пережив роки війни. В подальшому він писав про себе в автобіографічних творах: «Вчився мало і погано, відрізнявся бунтарським духом». З 1951 року жив у Варшаві, займався журналістикою. З великим успіхом 1954 року дебютував книгою оповідань. Став широко відомий серед молоді як легенда свого покоління. Виїхав на захід у 1958 році, публікувався у паризькому видавництві Єжи Ґедройця «Культура». Загалом, протягом усього життя важко сумував за Польщею, багато пив, був непримиренним у думках, украй неврівноваженим у поведінці (його нерідко порівнювали з Джеймсом Діном, на якого Марек Гласко був навіть зовні схожим). Жив у Франції, Італії, Швейцарії, ФРН, Ізраїлі, США.