Десять років тому, 21 листопада 2013 року, розпочався Євромайдан. До річниці цієї події у великій читальній залі бібліотеки відкрилася виставка «Хто за свободу вийшов проти смерті, тому немає смерті на землі». Народні виступи, які згодом переросли в Революцію гідності, започаткували студенти, що вийшли на Майдан Незалежності на знак протесту проти рішення президента В. Януковича припинити перемовини з Європейською комісією про асоціацію України з Європейським Союзом. Студентські виступи були спонтанними, їхні учасники не пов’язували себе з жодною політичною партією й мали на меті лише продемонструвати, що українська молодь бажає бачити свою країну в ЄС.

Два дні тому Польща відзначала 105-у річницю незалежності. Шлях до повернення суверенної держави був довгим, тернистим і кривавим. Поляки не терпіли наруги та утисків і влаштовували протести, які були не до вподоби жодній із влад. Лише через більше ніж 120 років життя під окупацією Польща повернула свою незалежність. Свято відзначають саме 11 листопада на честь звільнення держави від панування Росії, Німецької та Австро-угорської імперій у 1918 році.

Відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка підготував щорічну книжкову експозицію, присвячену даті Незалежності Польщі: видання про історію, культуру, природу Польщі, Варшавське повстання, найбільші міста Польщі, Підкарпатське та Поморське воєводства, історичні рамки від найдавніших часів до сучасності, мистецтво та літературу, польських письменниць від середньовіччя до сучасності, підручники з комунікації, полоністику без кордонів. Цікавинок на виставці багато, тому запрошуємо до знайомства з ними!

До дня вчителя абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка рекомендує користувачам книгозбірні книжкову експозицію мовами світу методичних матеріалів для учителів і видань про сучасні методи навчання іноземним мовам «На допомогу вчителям іноземних мов». Ці видання про методику розвитку потенціального словника учнів у вивченні іноземних мов, розмовний етикет, методичні та філологічні обробки текстів, комплекси вправ, тестів і завдань, довідкові матеріали та коментарі.

Самих методів є декілька. Лексичний метод (Lexical Approach) акцентує увагу саме на лексиці, дещо чи зовсім випускаючи граматику з навчання. Увага учнівства концентрується на вивченні різних видів лексики загалом чи окремих усталених мовних зворотів. Під час використання такого методу вчитель/-ка часто застосовує автентичні ресурси, а учні/-иці працюють із текстами, виокремлюючи (виписуючи, підкреслюючи) окремі лексеми. Також наявна практика вивчених лексем у різних умовах: метод функцій (Functional Approach) виокремлює саме функції – вони є головною складовою мови. Проте, важливими є як лексичні, так і граматичні функції. Зазвичай вивчення відбувається від найбільш вживаних до найменш вживаних лексем – також із огляду на специфічні комунікативні потреби учня/-иці.

У жовтні в усьому світі відзначають Міжнародний день музики. Цього дня слід згадати про унікальну нотну пам’ятку, яка зберігається у фондах Національного музею історії України – копію (список) музично-теоретичного трактату Миколая Дилецького «Музична Граматика» («Мусикійська Граматика»). В Україні знаходиться лише дві комплектні копії. Рукопис із фондів нашого музею було переписано 21 лютого 1734 року у Вознесенському монастирі в Переяславі, де розміщувалася єпископська катедра. У той час її очолював Арсеній Берло, який у 1733 році був призначений першим самостійним владикою Переяславської та Бориспільської єпархії.