До 125-річчя від дня народження німецького поета і драматурга, котрий отримав міжнародне визнання своєї творчості як засновник епічного («діалектичного») театру Ойґена Бертольда Фрідріха Брехта (1898-1956), відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) пропонує увазі користувачів книжкову виставку абонемента «Найголовніше – навчити людину мислити», Експозиція знайомить читача з творами письменника мовами світу, а критичний матеріал висвітлює неординарну постать поета свого часу. Талант опального на батьківщині Б. Брехта знайшов визнання насамперед за кордоном, його п'єси успішно ставили на сценах Парижа, Амстердама, Копенгагена. Проте на батьківщині, та навіть у затишній Данії він почував психологічний тиск. Адже данські нацисти час від часу публікували списки з іменами найвідоміших німецьких емігрантів, а данська поліція постійно інформувала про них нацистську службу безпеки й закордонний відділ гестапо.

16 лютого у відділі мистецької літератури відбулась музична подорож книжково-ілюстративними виставками «Композитор трагічної волі» до 135-річчя від дня народження українського композитора, піаніста, музикознавця Василя Барвінського (1888-1963) та «Живі традиції митця» до 85-річчя від дня народження українського диригента Стефана Турчака (1938-1988).

Завідувач відділу Надія Письменна розпочала захід з перегляду літератури і наголосила, де можна збагатитися інформацією про митців.

Музична культура України XX століття славиться відомими іменами, серед яких належне місце посідає композитор, піаніст, диригент, педагог, музичний критик, активний організатор музичного життя Василь Барвінський. До історії української музичної культури він увійшов, передусім, як автор музики для фортепіано, активно працював у жанрі камерно-інструментального ансамблю в Україні. Окрему групу становлять вокально-симфонічні твори, хорова музика, солоспіви. Нині все частіше звучить музика В. Барвінського з концертної естради. Чималою є й музично-публіцистична спадщина, перейнята пафосом захисту національної музичної культури.

14 лютого у відділі мистецької літератури за участю користувачів відбувся перегляд книжково-ілюстративної виставки «Зупинка для закоханих». Завідувач відділу Надія Письменна ознайомила з історією, традиціями свята, представивши низку книжкових видань.

Історія Дня Святого Валентина або, як його ще називають, Дня закоханих, надзвичайно романтична. Назву святу дав християнський мученик Валентин, засуджений римськими язичниками до смертної кари. З давніх часів існує традиція писати в цей день послання – серйозні чи жартівливі записки – тим, кого кохають, або ж які викликають симпатію і повагу.

Захід продовжило обговорення традицій, учасники отримали море позитиву.

День закоханих... У середині останнього зимового місяця закохані всього світу вітають одне одного з Днем святого Валентина, який вважається захисником тих, хто кохає. Це свято давно популярне у світі, а в Україні його почали святкувати в 90-х роках минулого століття. За відомою легендою 269 року римський імператор Клавдій II захотів завоювати весь світ, однак у нього не було достатньої кількості воїнів. Нічого не нагадує? Тож, він і вирішив, що причиною цього є сімейне життя, яке відволікає чоловіків від армії. Імператор вважав, що одружений легіонер більше думає не про славу імперії, а про те, як прогодувати родину. Тоді Клавдій II видав указ, за яким солдатам заборонялося одружуватися, поки вони перебувають на службі. Однак попри указ, чоловіки продовжували одружуватися на коханих, а допомагав їм у цьому священик Валентин. Він проводив вінчання таємно. Коли імператор дізнався про Валентина, то розлютився настільки, що засудив його до страти. Поки Валентин чекав на виконання вироку, він закохався у сліпу доньку тюремника. За допомогою своїх медичних знань він вилікував її сліпоту. А перед стратою надіслав коханій листа, якого підписав «Твій Валентин».