До 120-річчя від дня народження польського поета Константи Ільдефонса Ґалчинського (1905–1953) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка представляє книжкову експозицію творчого шляху поета, а саме: оригінальні твори та літературу про нього мовами світу. Висока духовна наснага пронизує всю поетичну спадщину Ґалчинського. Життєві та соціальні драматичні катаклізми, що випали на його долю, не похитнули властивого поетові життєствердного світовідчуття. "Посмішка — моральний обов'язок людини",— напівсерйозно, напівжартома стверджував він. Талант Ґалчинського барвистий і багатогранний. Його філологічна освіченість передбачає інтелектуального читача для вишуканої, високої поезії ("Муза", "Венера", "Гімн Аполлону", "Ніобея"). А його сатиричні та жартівливі вірші написані у легкій, ігровій, доступній манері оповіді, як, наприклад, вірш "Чому огірок не співає". Творчість Ґалчинського відзначається парадоксальністю думки, афористичністю і лаконізмом письма, узагальненістю характеристик. Його поетичний стиль поєднав лірику, гумор і сатиру. Його сатира різноманітна за жанрами: сатиричні вірші, байки, поеми, фейлетони.

Сьогодні Україна відзначає 106-ту річницю проголошення Акту Злуки, що став важливою подією в історії об’єднання українських земель. Для України соборність – це об’єднання навколо української державності й ідентичності. Ідея територіальної цілісності країни поєднується з ідеями духовної згуртованості. Тому соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності нації – фундаменту для побудови демократичної держави. В умовах сучасної російсько-української війни соборність набуває більшого символізму та гостроти, адже нині, як ніколи, українцям потрібно об’єднатися заради майбутнього.

До цієї дати велика читальна зала презентує книжкову виставку «Злука УНР та ЗУНР: уроки для сучасної України», на якій представлені наукові видання, праці видатних українських державників. Цікавинкою виставки є колекція поштових марок, присвячена цій події.

Запрошуємо всіх, кому не байдужа історія нашої держави, ознайомитися з книжковою виставкою.

Сьогодні, в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну, словосполучення «українські політв’язні», на жаль, знову стало частиною нашого життя. 12 січня в Україні відзначається День українського політв’язня, який започаткований з ініціативи В’ячеслава Чорновола у 1975 році. Причиною цієї події стала «друга хвиля» масових ув’язнень українських дисидентів у 1972 році. Тоді з 12 січня радянська влада за кілька днів зарештувала близько 20 осіб, серед яких В’ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Іван Світличний та ін. Тому цей день для кожного українця має стати днем шани усім патріотам, які не корились тоталітарній системі і для яких власні переконання та цінності стали дорожчими за фізичну свободу.

Відділ великої читальної зали пропонує ознайомитись з книжковою виставкою «Зламані долі, але не воля» та дізнатись більше про політв’язнів 60-70-х років ХХ сторіччя та бранців сьогодення. Згадаймо всіх українців, які боролись колись і зараз продовжують боротися проти окупантів.

До 135-річчя від дня народження чеського письменника-фантаста Карела Чапека (1890-1889) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує зацікавленій аудиторії книжкову експозицію фондових видань творів та критичних матеріалів про життя і творчість письменника мовами світу. Найвідоміші його твори: збірки оповідань та казок, роман «Війна з саламандрами», п'єси «Біла хвороба», «Мати», «З життя комах», «Засіб Макропулоса», «R.U.R.». Його старший брат Йозеф вигадав слово «робот», яке він популяризував у своїх творах.