Широкий спектр видань мовами світу з історії, розвитку, вивчення і використання української мови пропонує користувачам Бібліотеки виставка відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2-а) з нагоди Дня української мови та писемності. Довідники, підручники та посібники для іноземців, розвідки культурного спадку нації, україністика минулого, сучасності та майбуття, літературна мова та суржик, культура слова, мова ділових паперів, проблеми перекладу, посібники для викладачів, українсько-англійські міжмовні відносини, теорія і практика викладання української як іноземної, становлення терміносистеми, дослідження того, як ми говоримо, складні випадки вживання слів, бойківський та лемківський говори – тематика виставки. Виставковий матеріал можна переглянути на сайті Бібліотеки та відділу (https://www.facebook.com/Львівська-іноземна-книгозбірня-221822101889560) і замовити потрібну вам літературу за тел.: 255-36-27.

1 листопада світова спільнота відзначає День заснування Європейського Союзу. ЄС утворився на основі підписаного 7 лютого 1992 року Маастрихтського договору, який набув чинності 1 листопада 1993 року i який заклав основи існування Єдиної Європи в тому вигляді, в якому ми знаємо її сьогодні.

Сьогодні Європейський Союз — економічний та політичний союз 28 держав-членів, що розташовані здебільшого у Європі. Європейський Союз – це сім’я демократичних європейських країн, які об’єдналися заради миру та процвітання. Євросоюз – це не держава, що має замінити самі держави, і він також значно більший за будь-яку міжнародну організацію. Країни, що входять до ЄС, заснували спільні інституції, яким було делеговано частину їхніх суверенних повноважень, завдяки чому стало можливо демократично приймати рішення з конкретних питань, що становлять спільний інтерес, на європейському рівні. Європейський Союз створив спільну валюту, динамічний спільний ринок, в якому люди, послуги, товари і капітал пересуваються вільно. ЄС намагається зробити так, щоби внаслідок соціального прогресу та справедливої конкуренції якомога більше людей могли скористатися перевагою спільного ринку.

У відділі мистецької літератури з 8 до 15 листопада 2021 року експонуються книжково-ілюстративні виставки:

«Белліні Вінченцо – ексцентрик романтичної епохи» до 220-річчя від дня народження італійського композитора (1801-1835);

«У нестримному леті фантазії» до 100-річчя від дня народження Михайла Дзиндри (1921-2006),українського скульптора-модерніста, графіка, архітектора.

Організація української нації «Держава» і відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Руський герб роду Салéва в контексті історії полабсько-поморської руської Славії (VIII–XІІ ст.)»

У вступному слові представник ОУН «Держава» Євген Салевич наголосив на потребі повернення нашої причетности до давніх родів і потребі формування на цій основі свідомої відповідальної перед нацією еліти.

Головну тему круглого столу подав дослідник давньої української літератури, директор «Інституту Слова» Павло Салевич. Учений розпочав виступ із розповіді про величезну європейську територію, яку за перськими і арабськими істориками та географами ІХ–Х ст. у VІІІ–ІХ ст. контролювали три руські європейські держави Славія, Куявія та Артанія. Із руською Славією П.Салевич пов’язує герб Салéва (конкретно ж із Рагнітом, нинішнім Німаном; герб Салéва наданий 971 р. за привілеєм київського князя). Окрім перських і арабських джерел учений назвав також численні германські джерела Х–ХІІ ст., які містять інформацію про «Вендську» «Славію» (припинила існування у 1160 р.), зокрема, розповів про вагрів-варягів Славії (із столицею в Стариграді) із сакської хроніки Гельмольда, який жив у Вагрії, руських варягів, які з Руриком прийшли княжити у Київ.