25 травня у відділі україніки відбувся майстер клас «Петриківський розпис», в якому взяли участь учні 3 А класу СЗШ № 86 м. Львова (класний керівник Оксана Григорівна Сорока). Провела захід художниця Наталя Білоус. Діти відкрили для себе дивовижний світ петриківського розпису, малювали калину, квіти, листочки власними пальчиками.

Організували захід провідні бібліотекарі відділу україніки Мар’яна Москва, Надія Бала та завідувач відділу виробничої літератури Леся Колодій.

Провідне коло Організації української нації «Держава», Українське національне середовище, громадська організація «Міждисциплінарні філософські студії «Ентазис» та відділ україніки ЛОУНБ провели наукову конференцію «Український гетьман ХХ століття Павло Скоропадський і його державотворча діяльність».

Вступне слово на конференції виголосив завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич. Він висловив ряд світоглядних думок про століття блукань української національної еліти і назвав головний контекст обговорення теми заходу – питання навернення і піднесення української аристократії, правдивих давніх українських родів (шляхти) задля творення української аристократичної держави.

Після давньоукраїнського княжого часу в нашій історії було лише два періоди гетьманату – період козацької державності (близько півстоліття від половини XVII ст.) та вісім місяців правління гетьмана Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.). А те, що тліло століттями і загорілося у ХХ столітті, може постати знову. Консервативна ідея живе – вона потрібна українській аристократії, представникам давніх родів і духовному виміру України.

Відомий український історик, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту української археографії й джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України, ідеолог українського традиційного консерватизму Володимир Потульницький подав концептуальну наукову промову «Роль та місце гетьмана Павла Скоропадського в історії, сучасному та майбутньому України». У повному викладі промови Володимир Потульницький змалював такий образ українського гетьмана ХХ століття:

25 травня у відділі мистецької літератури відбувся майстер-клас «Краса навколо нас» за участю арт-клубу «Живиця». Психологічний консультант Анастасія Боєр ознайомила користувачів зі значенням малювання у нашому житті: це твοрчий акт, щο дοзвοляє відчути і зрοзуміти cамοгο cебе, виразити вільнο cвοї думки і відчуття, звільнитиcя від кοнфліктів і переживань, рοзвинути емпатію, бути cамим cοбοю, вільнο виражати мрії і надії. Це не тільки відοбраження в cвідοмοcті навкοлишньοї дійcнοcті, але й її мοделювання, вияв ставлення дο неї.

До Дня слов’янської писемності і культури, а саме 24 травня, коли науковці різних країн вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила та Мефодія – слов’янських просвітителів, провідників християнства – відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка запрошує на книжкову експозицію «Слов’янська писемність у контексті культурного розвитку». На виставці презентується література мовами світу історії внеску в світову культуру Кирила, котрий створив слов'янську абетку на основі грецької, аби передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, суттєво змінивши та доповнивши новими літерами, запозиченими з глаголиці, та його брата Мефодія – братів, які переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов'янських літературних мов і книжкової справи. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє (1057). Саме на основі кирилиці були створені абетки слов’янських мов: української, білоруської, болгарської, македонської, сербської, російської, чорногорської. Вперше День слов’янської писемності і культури було відзначено у 1863 році на честь 1000-річчя створення слов’янської абетки.