Відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка представляє книжкову виставку до 85-річчя від дня народження польського письменника-фантаста єврейського походження, уродженця Львова Станіслава Германа Лема (1921-2006) — найпопулярнішого серед польських письменників за кількістю мов, якими перекладено його твори. Дитячі та юнацькі роки Станіслава Лема минули у Львові, про що він розповів у книзі «Високий Замок» (1966). Саме цю книжку зі своїм підписом він подарував нашій книгозбірні разом із дозволом О. Лук'яненко на переклад його юнацьких віршів і спогадів. Спектр зацікавлень Станіслава Лема вражає, рівно як і його манера несподівано змінювати об’єкт обговорення. Тематика його виступів надзвичайно різноманітна: тенденції розвитку суспільства, роль інтелектуалістів у сучасному світі, тероризм, війни, стихійні лиха, політика і політики Польщі та світу, література і наука, деградація людства, конфлікт і співіснування цивілізацій, культур та релігій. Усе це переплітається в кожній із публікацій. Майже кожен його вислів став афоризмом людини небайдужої, мудрої і досвідченої. Станіслав Лем не оминув своєю увагою ані ефемерних «відлиг», ані кишенькової гласності «у межах згори дозволеного», ані маріонеткових «демократизацій», які усе міняють, нічого не змінюючи. За своїм надзвичайно широким світоглядом йому вдалося стати письменником усіх часів і народів.

10 вересня працівник відділу читального залу, доктор історичних наук Ігор Чорновол провів лекцію на тему: «Галицький сейм між націоналізмом і бюджетом (1861-1914)».

Галицький сейм – вищий орган системи самоврядування австрійської провінції, що звалася «Королівство Галичини та Лодомерії з Великим Князівством Краківським разом з князівствами Освєнцім і Затор». Сейм регулярно збирався на свої сесії у Львові з 1861 до 1914 роки. Число всіх депутатів Галицького сейму – 150, з 1896 р. – 154, після 1900 р. – 161. 199 – саме стільки осіб представляло український народ у Галицькому сеймі, які з 1861 до 1913 роки перемагали у виборах 267 разів.

13 вересня відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка організував екскурсію відділом для першокурсників чеського, словацького та сербського відділень слов'янської філології ЛНУ імені Івана Франка, яка умовно поділялась на 3 частини:

1) розповідь про історію заснування книгозбірні;

2) бібліографічний огляд довідкової, навчальної, літературознавчої та програмної університетської художньої літератури;

3) знайомство відвідувачів із довідково-бібліографічним апаратом відділу, навчання користуватися каталогами та картотеками, а також основам бібліографічного опису документа.

12 вересня, хоча насправді це треба було б робити сьогодні, 13 вересня, Львів відзначив 100-ліття свого уродженця, письменника-фантаста Станіслава ЛЕМА. Програма святкувань була насиченою і різноманітною: о 12.30 запрошені – письменники, перекладачі, літературознавці, видавці – пили какао (каву, воду) з міським головою на балконі-терасі його службового кабінета й обмінювалися думками про письменнника, нові книги, видавничі серії та багато іншого. Наприклад, про ідею перейменування площі Коліївщини на, скажімо, площу Сусідів. Чому? Не тому, що це первісна (історична) назва – ця площа мала назви «пляц Жидовскі», з 1871 – Векслярський (від «вексель» - боргове зобов’язання), а 1950 перейменована на Коліївщини – найбільшого селянсько-козацького повстання 1768 р., оспіваного Шевченком у «Гайдамаках». Мотив перейменування – назва образлива для «єврейської громади». Так, принаймні, вважають у міській раді.