Відділ україніки та ОУН «Держава» провели круглий стіл на тему «Міфоепічний образ Ярославни у «Слові о полку Ігоревім». Вступне слово виголосив завідувач відділу україніки, представник ОУН «Держава» Євген Салевич. Він говорив про мету нації, яка прагне бути і бути сильною. І тому мусимо оборонити прийдешнє нашої української ідентичности і нашого українського роду. А весь український рід в історії народжений матір’ю-українкою і весь український рід буде продовжений матір’ю-українкою, якщо руйнівні ідеології не знищать традиційної українки, яка народжує. У нації є єдиний правдивий шлях – пошанування українки і творення культу матері-українки. Тому ми починаємо ідеологічний культурний проект «Українка як берегиня традиції і роду». І в тому контексті ставимо запитання до нації. Якою була українка від часів Трипілля? Якою є традиційна українка створена Богом, яка живе у вірі і традиції? Яким є сакральний образ українки Ярославни у найвидатнішій пам’ятці давньоукраїнської літератури «Слові о полку Ігоревім?

18 травня у відділі україніки відбулося відкриття виставки «Український сакральний світ писанки» художника-монументаліста, іконописця Наталі Білоус.

Вступне слово виголосив завідувач відділу україніки, представник ОУН»Держава», поет Євген Салевич. Він назвав виставку писанок привітанням нашого життя, привітанням традиції, яка оберігає нашу українську ідентичність – наші українські обличчя і душу. І це також привітання писанки на виставці Наталі Білоус, яка подала її в творчій композиції - у гніздечках на дереві життя. Відкриваючи виставку ми думаємо про писанку як про національний проект, коли нашими відповідними діями писанка буде піднята на престіл нашої національної культури як і вишиванка і вся традиція дана нам Богом. І це має бути шлях від пошанування до культу. Бо тільки так ми залишимося українцями в подальшій історії.

Поезія Тараса Шевченка залишається невичерпним джерелом натхнення для українських композиторів і народної музичної творчості. Пісенна Шевченкіана вражає своєю різнобарвністю.

18 травня у відділі мистецької літератури відбувся літературно-мистецький вечір «Полюбила чорнобрива…» до дня народження Тараса Шевченка та 160-річчя його перепоховання.

Розпочато захід зі вступного слова Надії Письменної, завідувача відділу, яка запропонувала користувачам перегляд літератури «Піснями поета співає людина! І тими піснями живе Україна», зробивши акцент на виданнях поета.

Агатангел Кримський (1871-1942) – сходознавець, славіст, історик літератури, письменник, публіцист та перекладач. Народився у м. Володимир-Волинськ. Батько походив з білорусько-татарського роду, а мати – з литовсько-польського. Невдовзі після народження сина сім’я переїхала до м. Звенигородки. Освіту здобував у навчальних закладах Звенигородки та Острога, у Київській гімназії, а з 1885 р. – у Колегії Павла Ґалаґана. У 1889-92 рр. продовжив навчання у Лазаревському інституті східних мов у Москві, а в 1892-96 рр. – на історико-філологічному факультеті Московського університету. Знавець багатьох східних, класичних та західноєвропейських мов. Викладав арабську, перську та турецьку мови в Лазаревському інституті східних мов (1898-1918). У 1918 р. переїхав до Києва, став професором Київського університету. Був одним із академіків-засновників УАН (1918, нині – НАН України). Після процесу у справі «Спілки визволення України» (1929-1930) усунутий з усіх академічних посад та від науково-викладацької роботи. Від 1937 р. працював в Інституті мовознавства АН УРСР, з 1938 р. – завідувачем відділу української мови. У липні 1941 р. заарештований і відправлений до Казахстану. У жовтні 1941 р. був ув’язнений і невдовзі помер у тюремній лікарні. У 1960 р. – реабілітований.