15 січня у великій читальній залі зібралися знані львів’яни, шанувальники, представники письменницької громади та друзі, аби відзначити 80-літній ювілей прозаїка, ґрунтознавця, члена Національної спілки письменників України Левка Різника.

Зустріч розпочав директор бібліотеки Іван Сварник, який коротко розповів про творчий шлях ювіляра. Понад двадцять років Левко Різник пропрацював ґрунтознавцем, керівником сектору кадастру землі у Львівській філії інституту «Укрземпроект». Але літературна творчість узяла гору над агрономією. Ставши членом Спілки письменників, він не лише активно публікувався у львівській пресі, видав низку прозових збірок, але й займався організаційною діяльністю у Спілці. Протягом двадцяти років очолював її.

26 грудня у великій читальній залі відбувся творчий вечір талановитої поетеси, члена Української асоціації письменників, лауреата літературної премії «Гілка Золотого каштана», члена поетичних клубів «Парасолька», «Клуб поезії» Наталії Калиновської та поетеси, співачки Вікторії Бондаренко. Організаторами поетично-музичної зустрічі стали адміністрація бібліотеки та керівник відділу культури ГО «Центр розвитку української культури та самоорганізаціі» Лідія Плахтій.

27 грудня у відділі україніки відбувся вечір пам’яті В’ячеслава Чорновола. Вечір відкрив директор бібліотеки Іван Сварник. Він охарактеризував історичну епоху, діяти в котрій випало Чорноволові. Оцінюючи цю історичну постать, І. Сварник сказав, що «шістдесятники», чільною постаттю серед яких був Чорновіл, перекинули своєрідний місток від епохи збройного опору московським окупантам і боротьби ОУН-УПА до часу мирного опору дисидентів. Саме Чорновіл уперше на весь світ заявив про комуністичний тоталітаризм, російщення України, порушення прав людини в СРСР. Це сталося 1965 р. у Києві, в кінотеатрі «Україна» на прем’єрі фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків». Для львів’ян постать Чорновола є особливо близькою, адже він певний час працював на Львівському телебаченні, а в горбачовські роки очолив Львівську обласну раду, став рушієм революційних змін, які з Галичини колами розійшлись по всій Україні. Згадуючи перші засідання обласної ради, історик підкреслив, що їх транслювали радіо і телебачення, а львів’яни тисячними натовпами стежили за ними на вулиці. Саме тому ми повинні пишатися таким славним земляком і вшановувати його, як видатну історичну постать.